15 січня 2025 р. № 400/11847/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства, у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ,
до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Артилерійська, 18, 5-й поверх, м. Миколаїв, 54006,
провизнання дій та бездіяльності протиправними
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогами:
- визнати протиправними дії та бездіяльність щодо повернення 09.12.2024 без прийняття до виконання виконавчого листа від 02.12.12024 у справі № 400/5266/24.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.12.2024 позивач подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» виконавчий лист № 400/5266/24, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 02.12.2024. Проте 09.12.2024 він отримав від старшого державного виконавця відповідача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. На переконання позивача такі дії відповідача є протиправними, оскільки до своєї заяви про примусове виконання рішення він додав електронний виконавчий лист, який відповідає вимогам законодавства, зокрема, на нього належним чином накладений кваліфікований електронний підпис підписувача.
Ухвалою від 20.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових справ.
Відповідач надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що на заяві про примусове виконання рішення був відсутній кваліфікований електронний підпис стягувача, що і слугувало підставою для повернення відповідного виконавчого документа без прийняття до виконання.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 287 КАС України, та з врахуванням введеного на території України воєнного стану на підставі Указу Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в письмовому провадженні, на підставі матеріалів справи.
Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі 400/5266/24 позов задоволено, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 01.04.2024 по день виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при її звільненні (17.05.2024), відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100.
02.12.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по адміністративній справі № 400/5266/24.
05.12.2024 позивач подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» заяву про примусове виконання рішення, в якій просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкрити виконавче провадження.
05.12.2024 старший державний виконавець відповідача надіслала на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення зазначеного виконавчого листа у цьому повідомленні вказано невідповідність заяви про примусове виконання рішення вимогам передбаченим законодавством, а саме: відсутність кваліфікованого електронного підпису на заяві про примусове виконання рішення.
Не погодившись із зазначеними діями, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина третя статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
Абзацом одинадцятим пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 встановлено, що при пред'явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення подається в електронній формі. На заяву про примусове виконання рішення в електронній формі накладається кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка.
Отже, з урахуванням викладеного, у разі подання в електронній формі заяви про примусове виконання рішення, на яку не накладено кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка, така заява вважається не поданою, а виконавчий лист підлягає поверненню стягувачу.
Суд встановив, що 05.12.2024 позивач подав відповідачу через кабінет «Електронний суд» заяву про примусове виконання рішення, в якій просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкрити виконавче провадження.
05.12.2024 старший державний виконавець відповідача надіслала на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення зазначеного виконавчого листа у цьому повідомленні вказано невідповідність заяви про примусове виконання рішення вимогам передбаченим законодавством, а саме: відсутність кваліфікованого електронного підпису на заяві про примусове виконання рішення.
У позовній заяві позивач не зазначив про те, чи був накладений ним кваліфікований або удосконалений електронний підпис чи печатка на подану ним 05.12.2024 в електронній формі заяву про прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 02.12.2024 № 400/5266/24 та відкриття виконавчого провадження.
Жодних доказів, які підтверджували б накладання позивачем кваліфікованого підпису (удосконаленого електронного підпису чи печатки) на вказану заяву, подану в електронній формі, позивач суду не надав.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18, 5-й поверх, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 35065742) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десять днів з дня його проголошення.
Дата складення повного судового рішення 15.01.2025.
Суддя Н.О. Бульба