18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 січня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1330/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача - Грищенка І.Д.- за довіреністю, відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнених 390970 грн.,
Позивач - Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення, на підставі договору на приймання стічних вод № 1917 від 29.12.2023 року, 390970 грн. боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку з оплати наданих позивачем послуг з приймання стічних вод з цистерни спеціальних вантажних асенізаційних автомобілів за договором на приймання стічних вод № 1917 від 29.12.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1330/24, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.12.2024 року.
Ухвалами суду від 28.11.2024, 05.12.2024 року, після усунення недоліків становленнях ухвалою суду від 13.11.2024 року, продовжено розгляд справи №925/1330/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання з розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 08.01.2025 року.
Відповідач явку представника в судове засідання 08.01.2025 року не забезпечив, письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвали Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024, 28.11.2024, 05.12.2024 року адресовані відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернені суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов'язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 08.01.2025 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 08.01.2025 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
29.12.2023 року позивач - Комунальне підприємство "Черкасиводоканал"Черкаської міської ради, як виконавець, та відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як замовник, уклали договір на приймання стічних вод № 1917 (далі - Договір, а.с. 7), за умовами п. 1.1. якого виконавець надає замовнику послуги з приймання стічних вод з цистерни спеціалізованих вантажних асенізаційних автомобілів: д.н.з. НОМЕР_1 (марка RENAULT PREMIUM 410.19), д.н.з. НОМЕР_2 (марка RENAULT PREMIUM 410.19) та д.н.з. НОМЕР_3 (марка RENAULT PREMIUM 410.19) на підпорядкованій виконавцю зливній станції.
Сторони Договору погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 2.1. - сторони зобов'язуються керуватися діючими Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року №190 із змінами, Правилами приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Черкаси, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради від 05.09.2022 року № 697, Правилами технічної експлуатації системи водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 08.07.1995 року №30 і змінами;
п. 3.1. - стічні води приймаються на зливній станції підпорядкованій виконавцю;
п. 4.1. - ціна наданих послуг становить 49 грн/м.куб. стічної води в т.ч. ПДВ;
п. 4.2. - замовник розраховується за надані послуги на протязі 3-х банківських днів з дня одержання рахунку на підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг). В разі необґрунтованого не підписання та неповернення протягом 3-х днів замовником такого акту, надані послуги вважаються прийнятими з моменту його складання та підлягають оплаті;
п. 6.1. - договір вступає в силу з моменту підписання і діє з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення грошових зобов'язань по даному договору.
Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
На виконання умов Договору за замовленнями відповідача сторонами погоджено заявки про перелік необхідної Техніки для надання послуг:
Із актів наданих послуг: №326501 від 31.05.2024 року на суму 72030 грн., №327173 від 28.06.2024 року на суму 79560 грн., №335587 від 31.07.2024 року на суму 87360 грн., № 343972 від 30.08.2024 року на суму 108680 грн., № 352443 від 30.09.2024 року на суму 84240 грн. (а.с. 11-13), відповідних рахунків на оплату: № 217431 від 31.05.2024 року на суму 72030 грн., № 217802 від 28.06.2024 року на суму 79560 грн., № 225924 від 31.07.2024 року на суму 87360 грн., № 234118 від 30.08.2024 року на суму 108680 грн., № 242205 від 30.09.2024 року на суму 84240 грн. (а.с. 8-10) вбачається, що позивачем надано відповідачу послуги з прийому зливових вод (побутові стоки) на загальну суму 431870 грн. грн., вищевказані акти від 31.05.2024, 28.06.2024, 31.07.2024, 30.08.2024 року погоджено відповідачем, акт від 30.09.2024 року отримано, не погоджено, однак, не заперечено, оплачено надані послуги частково на суму 49900 грн.
За розрахунком позивача відповідач заборгованість за договором на приймання стічних вод № 1917 від 29.12.2023 року у розмірі 390970 грн. не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на приймання стічних вод № 1917 від 29.12.2023 року, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Норми глави 16 розділу IV книги І ЦК України врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.
Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:
зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);
сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);
якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);
зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);
зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);
особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч. 1, 2 ст. 614);
у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615).
Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:
договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);
відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);
договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638).
Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:
за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ст. 901);
якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).
Відповідно до встановлених обставин справи 29.12.2023 року сторонами укладено договір на приймання стічних вод № 1917, який ними виконувався.
Пунктами 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що ціна наданих послуг становить 49 грн/м.куб. стічної води в т.ч. ПДВ; замовник розраховується за надані послуги на протязі 3-х банківських днів з дня одержання рахунку на підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг). В разі необґрунтованого не підписання та неповернення протягом 3-х днів замовником такого акту, надані послуги вважаються прийнятими з моменту його складання та підлягають оплаті.
Факт надання позивачем послуг з приймання стічних вод з цистерни спеціалізованих вантажних асенізаційних автомобілів підтверджено погодженими сторонами актами наданих послуг: №326501 від 31.05.2024 року, №327173 від 28.06.2024 року, №335587 від 31.07.2024 року, № 343972 від 30.08.2024 року, № 352443 від 30.09.2024 року на загальну суму 431870 грн., враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо даних акту надання послуг від № 352443 від 30.09.2024 року, який з урахуванням п. 4.2. Договору є також погоджений останнім, однак, оплачено послуги лише на суму 49900 грн.
Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов'язання із сплати наданих позивачем послуг у розмірі 390970 грн., які позивачем доведені належними, достатніми, допустимими доказами та не заперечені відповідачем, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим і доказаним, таким що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 5864 грн. 55 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 03357168, місцезнаходження: 18036, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Г. Сагайдачного, буд. 12- 390970 грн. боргу, 5864 грн. 55 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 15.01.2025 року.
Суддя В.М. Грачов