Справа №760/25624/24 Суддя І інстанції - Воронкін О.А.
Провадження № 33/824/832/2025 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
10 січня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно постанови судді, 04.10.2024 о 19 годині 15 хвилин в м. Київ, вул. Січеславська,1 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot, державний номерній знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2024, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що причиною ДТП, що сталася за участю автомобілів Peugeot та Skoda слугувало саме створення особою-водієм автомобіля Peugeot аварійної обстановки, яка сталася через неврахування водієм автомобіля Peugeot дійсної дорожньої ситуації. Апелянт звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано його позиції стосовно того, що у наданих ним поясненнях від 18.11.2024 було чітко зазначено, що протокол серії ЕПР1 №142908 від 04.10.2024 та долучені до нього пояснення потерпілої особи-водія автомобіля Peugeot ОСОБА_2 містять ряд суперечностей із дійсною ситуацією ДТП. Схемою ДТП, що була долучена до протоколу, не враховано реальної дистанції автомобілів від меж пішохідного переходу, що підтверджується долученими до пояснень фотографіями, зроблених ним особисто одразу після ДТП.
Також апелянт просить врахувати, що пояснення ОСОБА_2 містять ряд суперечностей із дійсною ситуацією: а саме:
- якби ОСОБА_2 дійсно виконала повну зупинку до пішохідного переходу для пропуску пішоходів, після дуже сильного поштовху та удару з автомобілем Skoda, пішоходи, що в цей час були начебто пропущені, мали б отримати пошкодження від автомобіля Peugeot, або щонайменше суттєво перелякалися та в майбутньому бути записаними як свідки ДТП чи навіть вимагати відшкодування завданої їм шкоди, проте жодна з описаних подій не відбулася, а отже йде мова про спотворення фактів ДТП водієм ОСОБА_2 ;
- у разі, якби водій ОСОБА_2 виконала повну зупинку автомобіля вона мала б тримати ногу на педалі гальма для того, щоб автомобіль не міг зчинити рух, а отже після зіткнення, що відбулося при русі приблизно у 30 км/год автомобіль Peugeot мав би зупинитися на місці чи несуттєво бути здвинутим на пішохідний перехід;
- з фотографій, долучених до пояснень від 18.11.2024 чітко вбачається, що автомобіль Peugeot стоїть за 3-4 метри від пішохідного переходу, а з пояснень водія Peugeot та з урахуванням повної зупинки автомобіля за 1-2 метри до пішохідного переходу, ширина самого наземного переходу не менше як 2,5 метри, сумарна відстань, яку за поясненнями водія Peugeot проїхав її автомобіль складає 6-7 метрів, а з урахуванням корпусу ця довжина є близько до 10 метрів, з огляду на що інформація про зупинку автомобіля Peugeot до пішохідного переходу не може бути дійсною;
- автомобіль Skoda після зіткнення зупинився на відстані приблизно 2 метрів до пішохідного переходу, що підтверджується фотографіями з місця ДТП, доданих до пояснень для суду першої інстанції від 18.11.2024, що також підтверджує хибність пояснень ОСОБА_2 , адже судячи з місця зупинки автомобіля Skoda зіткнення відбулося, коли автомобіль Peugeot перебував вже на половині наземного переходу.
Таким чином, апелянт просить врахувати, що документи, додані до протоколу про адміністративне правопорушення були складені з чисельними порушеннями, а пояснення водія Peugeot та схема місця ДТП не можуть виступати достовірними та достатніми доказами у справі, з огляду на чисельні протиріччя, помилки та похибки у них.
Як наголошує апелянт, суд першої інстанції не врахував та не звернув увагу на створення водієм автомобіля Peugeot аварійної обстановки, яка рухаючись попереду нього, раптово здійснила різке гальмування, без наявних на те об'єктивних причин.
Також апелянт вказує, що якби зіткнення відбулося під час статичного положення автомобіля Peugeot, про що зазначає водій ОСОБА_2 , його пошкодження були б вищі і більше деформували нижню частину багажнику.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених, думку іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані учасниками докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Згідно вимог п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №142908 від 04.10.2024, з якого вбачається, що 04.10.2024 о 19 годині 15 хвилин в м. Київ, вул. Січеславська,1 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot, державний номерній знак НОМЕР_3 , який зупинився попереду, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються схемою місця ДТП від 04.10.2024, на якій відображено місце зіткнення, кінцеве розташування транспортних засобів та отримання транспортними засобами механічних пошкоджень та письмовими поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , наданими під час оформлення матеріалів про те, що вона зупинила свій автомобіль перед пішохідним переходом, щоб пропустити пішоходів. Повністю зупинившись, вона відчула дуже сильний поштовх та удар позаду свого автомобіля, після чого її автомобіль прокотився вперед.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність наявних доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , який не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot, який зупинився попереду, є порушенням п.п. 12.1, 13.1 ПДР України та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих на місці ДТП, вбачається, що він був змушений виконати аварійне гальмування за автомобілем Peugeot, який створив аварійну ситуацію, різко загальмувавши за пішохідним переходом, хоча для цього не було очевидних підстав, внаслідок чого відбулось зіткнення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав аналогічні пояснення, наполягав, що автомобіль Peugeot створив аварійну ситуацію, різко загальмувавши, не маючи для того підстав, адже, пішоходів на переході не було. Зазначив, що його авто рухалося зі швидкістю до 30 км/год, та як тільки побачив попереду автомобіль Peugeot, то загальмував, однак, уникнути зіткнення не вдалося. Вказує, що ДТП відбулось не перед пішохідним переходом, а вже на середині пішохідного переходу, після чого водій автомобіля Peugeot, в порушення вимог ПДР, від'їхала з місця ДТП.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що на автомобілі Peugeot по вул. Січеславській вона рухалась зі швидкістю близько 30 км/год., чи можливо менше, оскільки був щільний потік як автомобілів на дорозі, так і пішоходів на пішохідних переходах. Зважаючи на те, що на тому проміжку дороги пішохідні переходи один від одного знаходились на невеликій відстані та пішоходів на них було багато, вона враховувала це та під'їжджаючи до кожного з них знижувала швидкість. При цьому, наближаючись до останнього пішохідного переходу, побачила, що по ньому рухаються пішоходи, зокрема, пара молодих людей, які несли в руках паперові стаканчики, а тому вона зупинилася прямо перед пішохідним переходом, щоб пропустити пішоходів. Через деякий час після зупинки автомобіля, вона відчула сильний удар.
ОСОБА_2 пояснила, що зважаючи на різну висоту кліренса автомобілів, зіткнення відбулось передньою частиною автомобіля Skoda, під задню частину її автомобіля, від чого її автомобіль дещо відкинуло вперед, орієнтовно, на середину пішохідного переходу, де перебували люди, які злякалися, відскочили, навіть втративши стаканчики, та почали обурюватися на водія ОСОБА_1 . Вийшовши з автомобіля, вона впевнилась, що з пішоходами та ОСОБА_1 все добре, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 відразу визнав свою вину, просив не викликати поліцію, хотів домовитися на місці про відшкодування шкоди, то вона, будучи в стресовому стані, від того, що сталось, та з метою, щоб не заважати іншим пішоходам рухатись по переходу, від'їхала з місця пригоди за пішохідний перехід. В подальшому через свою страхову компанію дізналась, що відсутні відомості про те, що автомобіль ОСОБА_1 застрахований, у зв'язку з чим євро протокол не було можливості скласти, і «розійтись» без виклику поліцейських вони не змогли, оскільки не «зійшлись» на сумі, то був викликаний екіпаж поліції для оформлення матеріалів. Зазначає, що на момент зіткнення її транспортний засіб знаходився перед пішохідним переходом, зупиняючись вона не заїжджала на пішохідний перехід. Працівники поліції, які прибули за викликом, робили заміри та на схемі місця ДТП відобразили все як було в дійсності. Така схема була підписана обома учасниками та обома написані письмові пояснення.
При цьому, ОСОБА_2 зазначила, що у зв'язку з тим, що відразу після ДТП ОСОБА_1 в присутності пішоходів, які стали очевидцями пригоди, визнав вину і просив не викликати поліцію та надати йому можливість відразу розрахуватись, то вона не просила цих пішоходів залишити свої анкетні дані, щоб записати їх в якості свідків, бо для цього не було підстав, проте, вона впевнена, що якщо в соц.мережі кинути оголошення про розшук свідків даної пригоди, то ці особи відкличуться.
Відтак, з наведених пояснень ОСОБА_2 , які повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, як то, схемою ДТП та дослідженими під час апеляційного розгляду відео та фотоматеріалами, вбачається, що дорожньо - транспортна пригода трапилась перед пішохідним переходом через те, що ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, що і призвело до зіткнення транспортних засобів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що водій автомобіля Peugeot ОСОБА_2 створила аварійну обстановку, що призвело до зіткнення транспортних засобів є безпідставними, оскільки спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність даних, викладених в схемі місця ДТП фактичним обставинам, оскільки, як вбачається зі схеми місця ДТП, на ній графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Така схема місця ДТП підписана обома учасниками ДТП - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без будь - яких зауважень та повністю узгоджується з поясненнями ОСОБА_2 .
Місце зіткнення, на думку суду, на схемі місця ДТП відображено вірно та підтверджується наявними у справі фото доказами, зважаючи на наявність в місці зіткнення уламків, що відокремилися від транспортного засобу Skoda відносно елементів проїжджої частини і площа розсіювання таких уламків, та свідчить про те, що дорожньо - транспортна пригода трапилась в місці зазначеному на схемі, а саме, до пішохідного переходу. До того ж, в своїх письмових поясненнях, наданих на місці пригоди, ОСОБА_1 також визнавав, що ОСОБА_2 зупинилась до пішохідного переходу, а не на ньому, як він вже наполягав під час апеляційного розгляду. При цьому, з приводу кінцевого розташування автомобіля Peugeot та не встановлення анкетних даних пішоходів - очевидців ДТП, ОСОБА_2 надала пояснення в суді апеляційної інстанції, які повністю узгоджуються з наданим нею відеозаписом, та не заперечувались ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.
Враховуючи сукупність наявних доказів у справі, доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , який не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та скоїв зіткнення із транспортним засобом Peugeot, що є порушенням вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР, утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не наведено, та апеляційним судом не встановлено.
Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність незадоволення судом першої інстанції клопотання про допит свідка ОСОБА_3 , то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання, оскільки відомості про такого свідка відсутні у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №142908 від 04.10.2024, більш того, не зазначив про вказаного свідка і ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях, наданих відразу після ДТП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.
Отже, неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал