Справа № 22-9605 Головуючий у 1 інстанції. Щаслива О.В. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
25 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Дзярук М.П.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів, зменшення розміру аліментів.
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом який уточнив під час судового розгляду в якому зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2008 року, з нього на користь відповідачки з 12 червня 2008 року стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. За час з 18 липня 2008 року по 30 червня 2009 року заборгованість по аліментам обчислюється сумою у 30079 грн. 76 коп., яка утворилася не з вини позивача. Про те, що з нього стягнуті аліменти, позивач не знав, оскільки не був присутнім у судовому засіданні під час ухвалення рішення. Між тим він після припинення сімейних відносин з відповідачкою, продовжував спілкування з сином, а також не припиняв добровільно надавати допомогу в утриманні дитини. Лише після звернення позивачки до відділу Державної виконавчої служби у липні 2009 року він дізнався про те, що з нього стягнуті аліменти. Оскільки виконавчий документ пред'явлений до виконання за впливом більш ніж року після винесення рішення з вини відповідачки, а протягом усього зазначеного часу він добровільно надавав достатню допомогу в утриманні дитини, вважає, що має право на звільнення від сплати зазначеної заборгованості. Крім того, просить знизити розмір стягнення з нього аліментів до 1000 грн. на місяць, оскільки з того часу, як вони були стягнуті, його заробіток підвищився більш ніж в десять разів. Виходячи із розміру частки його заробітку, що спрямовується на сплату аліментів, вони становлять близько 5000 грн. на місяць, тоді як прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років обчислюється сумою в 921 грн. Він працює пілотом пасажирського літака, його робота складна, виснажлива, пов'язана з чималим ризиком, відновлення здоров'я потребує значних коштів. Крім того, він надає майнову допомогу батькам похилого віку. Відповідно до розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації, яким встановлений графік побачень батька з сином, позивач має право на спілкування з дитиною протягом трьох діб на тиждень, а побачення з дитиною в усякому випадку пов'язані з видатками на його утримання, які не враховуються при відрахуванні аліментів. Таким чином, сума аліментів, отримуваних відповідачкою, яка має з позивачем рівні обов'язки щодо утримання сина, безумовно перевищує потреби дитини і, на думку» позивача, може бути зменшена до 1000 грн. на місяць, які є домірними як майновому стану позивача, так і потребі дитини в утриманні. Хоча він і працевлаштований, але розмір його заробітку залежить від кількості польотів, тому цей дохід не можна вважати стабільним, у зв'язку з чим позивач і просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010 року звільнили ОСОБА_4, від сплати заборгованості по аліментах на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, присуджених рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2008 року, яка утворилася з 18.07.2008 року по 09.07.2009 року.
Відмовлено в задоволенні іншої частини позовних вимог.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, на недоведеність обставин що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зменшення розміру аліментів, та ухвалити нове рішення яким зменшити розмір стягуваних з мене аліментів до 1000 грн. щомісячно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції відмовляючи позивачу в частині зменшення розміру аліментів дійшов висновку, що зростання доходів батька - та обставина, яка вказує лише на покращення рівня його життя та відповідне зростання розміру утримання дитини.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції можна погодитися частково, оскільки такий висновок повинен відповідати обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2008 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_7, на користь відповідачки з 12 червня 2008 року стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов*язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто обов*язок по утриманню дитини покладено на обох батьків. Отже, не тільки платник аліментів, але й отримувач цих аліментів зобов'язаний законом утримувати дитину.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що на даний час, ніж той, що передував ухваленню рішення про стягненню з нього аліментів, збільшилася його середньомісячна заробітна плата і складає 19671гр., оскільки він пілот пасажирського літака, його робота пов*язана з ризиком для життя та здоров*я, він потребує чималих витрат на відновлення здоров*я після тривалих польотів.
З матеріалів справи, а саме довідки від 02.07.2010року, вбачається, що на рахунок відповідачки перераховані аліменти, які стягуються з позивача на утримання сина, в жовтні місяці 2009року 4136.44гр, в листопаді 4733.14гр, в грудні 4765.8гр., в січні місяці 2010року 4896.95гр, в лютому 4674.31гр(а/с 133).
Однак, ОСОБА_7, зазначає, що аліменти, розмір яких складає майже 5000гр., не відповідають потребам дитини та використовуються відповідачкою не за призначенням.
Відповідно до ч. 1ст. 186 Сімейного кодексу України , за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
Матеріали справи містять відповіді про розгляд заяв позивача, що ОСОБА_5, на засідання комісії жодного разу не з*явилась, можливості в повному обсязі провести перевірку щодо цільового витрачання коштів, які ОСОБА_5, отримує в якості аліментів на утримання малолітнього сина та встановити щомісячний розмір витрат на сина не має можливості(а/с 135). Що ОСОБА_6 є учнем 3-а класу Запорізької гімназії, фінансування якої забезпечується з бюджету і позабюджетних джерел, зокрема ОСОБА_5, є дійсним членом Благодійного фонду допомоги гімназії та за минулий рік сплатила членський внесок у розмірі 500гр і благодійну допомогу 50гр(а/с 132).
В матеріалах справи є звіт ОСОБА_5, щодо витрат на утримання сина ОСОБА_6, так з цього звіту відповідачки видно, що на депозитному рахунку в неї , а не на рахунку сина, знаходиться сума 28032гр; сума переведена у валюту складає 20468гр. З цього звіту також видно, за «англійського репетитора» сплачено 6480гр, за 4кг червоної ікри сплачено 1520гр, за продукти харчування, ком послуги сплачено 5131.01гр., і тому подібне, а всього витрати на сина склали 85902гр(а/с 155). З більшості чеків, які датуються 2010роком, вже після того як відкрито провадження у справі і відповідачка приєднала до справи як доказ понесених витрат на сина не вбачається, що саме ці товари, продукти необхідні та призначені саме для сина, так «камера цифровая» вартістю 1665.83гр(а/с 160), шафа купе вартістю 3780гр та інше.
В апеляційному суді ОСОБА_5, визнала, що відкрила на себе депозитний рахунок в банку та придбала валюту на кошти ОСОБА_7, які стягуються з нього на утримання неповнолітнього сина.
До матеріалів справи долучено: копія договору від 10 липня 2010 року №139, з якого вбачається, що на ім'я ОСОБА_5, відкрито депозитний рахунок на який вона поклала 18778гр (а.с.175); копії квитанцій на купівлю валюти (177-178).
З акту обстеження житлово-побутивих умов проживання малолітнього ОСОБА_6 не вбачається, що речі, які як зазначає в своєму звіті відповідачка, придбала та знаходяться у сина, так відсутні «камера цифровая» вартістю 1665.83гр, шафа купе вартістю 3780гр та інше(а/с 134).
Отже доводи позивача про нецільове витрачання відповідачем аліментів на неповнолітнього сина не спростовні і ОСОБА_5, своїм звітом це підтвердила, проте суд першої інстанції не звернув на це уваги.
Відповідно до ч.2 ст. 186 Сімейного кодексу України , у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Однак, приймаючи рішення, суд першої інстанції наведеним доказам належної оцінки не дав, зазначені обставини і положення закону не врахував, у зв'язку з чим прийшов до хибного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», N 1646-VI, від 20.10.2009 року прожитковий мінімум встановлено для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 листопада 2009 року - 776 гривень, з 1 січня 2010 року - 901 гривні, з 1 квітня - 917 гривень, з 1 липня - 921 гривні, з 1 жовтня - 941 гривні, з 1 грудня - 957 гривень. Тобто, законом встановлено необхідний прожитковий мінімум затрат на утримання неповнолітньої дитини
Отже колегія вважає, що розмір аліментів на сина сторін ОСОБА_6 не повинен бути меншим, ніж встановлено Законом і проти цього не заперечує позивач.
Таким чином, з урахуванням положень матеріального права, встановлених обставин та наданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до 1/8 частини, в зв*язку з нецільовим витрачанням аліментів відповідачем.
Доводи апелянта про визначення йому розміру аліментів в твердій грошовій сумі не відповідають вимогам ст.183 СК України, оскільки ОСОБА_4, працює.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про нецільове витрачання відповідачем аліментів на неповнолітнього сина обгрунтовані та спростовують в цій частині рішення суду, яке підлягає скасуванню та ухваленню нового про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010 року у цій справі, в частині відмови в зменшенні розміру аліментів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про зменшення аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2008 року, до 1/8 частини його заробітку (доходу), що підлягають стягненню на утримання дитини щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18 листопада 2010 року.
Виконавчий лист у справі №2-2474/08 від 17.07.2008року, про стягнення з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5, аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкликати.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий : Судді :
Справа № 22-9605 Головуючий у 1 інстанції. Щаслива О.В. 2010 р. Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Вступна та резолютивна частини
25 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейка В.О.
суддів: Полякова О.З.
Дзярук М.П.
При секретарі: Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості зі сплати аліментів, зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2010 року у цій справі, в частині відмови в зменшенні розміру аліментів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про зменшення аліментів задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5, на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 липня 2008 року, до 1/8 частини його заробітку (доходу), що підлягають стягненню на утримання дитини щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18 листопада 2010 року.
Виконавчий лист у справі №2-2474/08 від 17.07.2008року, про стягнення з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_5, аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкликати.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :