Справа № 650/158/25
провадження № 1-кс/650/67/25
15.01.2025 року слідчий суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в с.Велика Олександрівка клопотання про накладення арешту слідчого СВ Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12023121010000316 від 01.02.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, -
Заявник звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб:
- автомобіль марки «М2140 ЛЮКС», д.н.з. НОМЕР_1 , 1986 року випуску, коричневого кольору, № двигуна НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , на праві власності належить гр. ОСОБА_5 , є об'єктом кримінально-протиправних дій, має значення речового доказу, з метою його збереження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, відчуження майна.
В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що необхідно заборонити користуватися вказаним майном та обмежити право розпоряджатися ним та відчужувати його, так як не застосування таких заходів може привести до його зникнення, втрати, пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
На судове засідання заявник не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що не перешкоджає розгляду справи, у відповідності до частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання розглянуто без повідомлення інших осіб.
Вивчивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої, пункту 7 частини другої статті 98 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини першої статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Аналіз наведених положень закону свідчить про можливість під час досудового розслідування накладення арешту на майно особи, яке є тимчасово вилученим, за умови наявності визначених законом підстав для цього, обумовлених необхідністю забезпечення проведення повного і своєчасного встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя встановив, що слідчим слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023121010000316, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.02.2023 року до ЧЧ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява про вчинення злочину від гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що внаслідок військової агресії російської федерації, військовими рф було порушено закони та звичаї ведення війни, що передбачені міжнародними договорами, в ході бойових дій на території Херсонської області, пошкодили будинок за адресою: АДРЕСА_1 та незаконно заволоділи ТЗ М2140 ЛЮКС, чим завдали матеріального збитку.
У рамках проведення досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила наступне, що у зв'язку із окупацією Херсонської області військовослужбовцями збройних сил російської федерації потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була вимушена виїхати до м. Кропивницький разом зі своєю сім'єю. Належним її чоловіку, ОСОБА_5 , транспортним засобом, а саме автомобілем марки «М2140 ЛЮКС», 1986 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 , який він залишив на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно заволоділи військовослужбовці зс рф.
В ході проведення допиту потерпіла надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Автомобіль марки «М2140 ЛЮКС», д.н.з. НОМЕР_1 , 1986 року випуску, коричневого кольору, № двигуна НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , на праві власності належить гр. ОСОБА_5 .
08.01.2022 року вищевказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні так, як даний транспортний засіб є об'єктом кримінально протиправних дій та в результаті заволодіння вищевказаним транспортним засобом, діями військових рф спричинено матеріальні збитки гр. ОСОБА_5 , а також вказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, як речовий доказ.
Враховуючи вищевикладене, виникає необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб, який на праві власності належить ОСОБА_5 , як на речові докази у даному кримінальному провадженні, адже є ймовірність того, що незастосування арешту може призвести до пошкодження, псування, знищення, відчуження вищевказаних транспортних засобів.
25.11.2022 після отримання повідомлення про вищевказаний факт зазначений транспортний засіб оголошено в розшук.
На даний час у кримінальному провадженні, з метою встановлення обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення необхідно забезпечити збереження вилученого майна з метою використання вказаного тимчасово вилученого майна для забезпечення проведення ряду слідчих (розшукових) дій, а тому виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт тимчасово вилученого майна матиме наслідком його повернення та зміни його конструктивних властивостей, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що вказані речі в даному випадку є доказами, які мають значення для подальшого встановлення усіх обставин справи з метою встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності, а отже щодо них слід вжити заходи з метою збереження у виді арешту.
При цьому, тимчасові обмеження особи володільця у праві власності, за встановлених обставин, слідчий суддя знаходить розумними та співрозмірними завданням кримінального провадження.
Отже, зважаючи на те, що клопотання заявника є обґрунтованим та в судовому засіданні були встановлені підстави для накладення арешту на вказане майно, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме майно, а саме на транспортний засіб:
- автомобіль марки «М2140 ЛЮКС», д.н.з. НОМЕР_1 , 1986 року випуску, коричневого кольору, № двигуна НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , на праві власності належить гр. ОСОБА_5 , є об'єктом кримінально-протиправних дій, має значення речового доказу, з метою його збереження та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення, відчуження майна.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя __________________ ОСОБА_1