17.12.2024Справа №607/3860/24
17 грудня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
-головуючої судді Черніцької І.М.
-за участю секретаря судового засідання Демборинського М.Р.
-сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №00-7087193 від 06 березня 2023 року в розмірі 28 746,86 грн, з яких: 7402,50 - заборгованість за тілом кредиту та 21 344,36 грн - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що 06 березня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за №00-7087193. Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до умов кредитного договору за №00-7087193, відповідач отримав кредит в національній валюті, який зобов'язався повернути, сплативши відсотки за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредитні кошти відповідач отримав у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картку, емітовану банком України.
30 серпня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу за №30082023/2, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-7087193 від 06 березня 2023 року в розмірі 28 746,86 грн, з яких: 7402,50 - заборгованість за тілом кредиту та 21 344,36 грн - заборгованість за відсотками, перейшло до позивача.
Однак, всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, яку позивач просить стягнути.
Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
20 травня 2024 року відповідач подав відзив на позов. Вказав, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не є доказом наявності заборгованості, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених вимогами ст. 76 ЦПК України та не є первинним бухгалтерським документом, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, які відповідно повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Жодного доказу видачі позики на його рахунок та доказів існування заборгованості у заявленому розмірі позивачем не подано. Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі йому кредиту у заявленому розмірі, а саме не надано оригіналу договору позики, меморіальні ордери чи інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунок. Позичальника позикодавцем, виписки з рахунку позикодавця за дату виплати коштів. Вказане свідчить про недоведеність позивачем факту перерахування коштів саме йому та саме від позикодавця.
Зазначив, що у позовній заяві позивач посилається на Правила надання грошових коштів у позику. Проте, з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитора, їх не можна вважати складовою кредитного договору. Він не ознайомлений і ніколи не був ознайомлений з внутрішніми Правилами надання послуг кредитодавця/позикодавця. Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, якщо немає підпису позичальника про ознайомлення і погодження із ними. Не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила знав і розумів позичальник у момент укладення договору, а також те, що Умови містили вказані пункти в момент його підписання, або що в подальшому такі Умови не змінювались фінансовою установою в односторонньому порядку.
Окрім того, положеннями ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Він є військовослужбовцем та учасником бойових дій. Відтак, просив врахувати вищенаведені положення закону.
Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
20 травня 2024 року представник позивача подав відповідь на відзив. Вказав, що навіть, якщо відповідач не був обізнаний про відступлення права вимоги позивачу, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для повної реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитних заборгованостей на рахунок первісного кредитора, який зазначений в кредитному договорі. При цьому, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у задоволенні позову новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому.
Зазначив, що між позивачем та ТОВ «Качай гроші» у встановленому законом порядку було укладено договорів факторингу за №30082023/2 від 30 серпня 2023 року, згідно з умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором за №00-7087193 від 06 березня 2023 року.
Окрім того, посилання відповідача на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано суду доказів отримання ним кредитних коштів від первісного кредитора є помилковими та безпідставними, оскільки факт їх надання підтверджуються наявним у матеріалах справи кредитним договором, який є дійсними в силу вимог ст. 204 ЦК України. При цьому, вимог щодо визнання зазначеного правочину недійсним чи встановлення факту його неукладення до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі.
Вказав, що для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний був повідомити первісного кредитора про свій статус, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування процентів за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування процентів за користування кредитом. Однак, відповідач не скористався цим правом, внаслідок чого було нараховано відсотки за прострочення зобов'язання повернути кредит первісному кредитору. В кредитному договорі відповідач не вказав, що він є особою чиї права захищені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не надав жодних доказів на підтвердження того, що первісний кредитор був про це повідомлений. Для припинення нарахування процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування відсотків та не застосовувалося жодних штрафних санкцій.
Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
21 травня 2024 року відповідач подав заперечення. Вказав, що навіть якщо переказ коштів здійснювався небанківськими фінансовими установами, первинні бухгалтерські документи та виписки з рахунків первісного кредитора мають бути збережені і надані Суду. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Кредитор перерахував Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов п. 2.2. Договору. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання обов'язку щодо переказу кредитних коштів відповідачу на його рахунок.
Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2024 року витребувано в ОСОБА_1 виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 06 березня 2023 року (день укладення кредитного договору).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 серпня 2024 року витребувано в ТОВ «ФК «ЄАПБ» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: оригінал первинного бухгалтерського документа щодо фактичного перерахунку грошових коштів позичальнику ОСОБА_1 від кредитора ТОВ «Качай Гроші» по договору кредитної лінії №00-7087193 від 06 березня 2023 року із зазначенням повних реквізитів отримувача; оригінал виписки з банківського рахунку кредитора ТОВ «Качай Гроші» по договору кредитної лінії №00-7087193 від 06 березня 2023 року щодо фактичного перерахунку грошових коштів від кредитора позичальнику ОСОБА_1 згідно договору кредитної лінії №00-7087193 від 06 березня 2023 року.
У судове засідання представник позивача не з'явився. У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечив проти заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі.
Судом встановлено, що 06 березня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання договору кредитної лінії за №00-7087193 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором номер пароля 7634F.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.1.).
Сума кредитного ліміту становить 7402,50 грн (п. 1.2).
Строк кредитної лінії становить 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцяю 04 липня 2023 року або достроково (п. 1.3).
Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3.).
Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами (п. 1.4), а саме:
- стандартну процентну ставку, що становить 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовуєься у межах строку надання кредиту, зазначеного в пунктів 1.3 цього договору, після 10 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту;
- знижену процентну ставку, яка становить 2,50% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної умовами п. 1.3.1 договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 10 день включно.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 8053,60% річних (п. 1.6).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 29 962,50 грн (п. 1.7).
Дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 7402,50 грн на картку позичальника № НОМЕР_1 , емітовану банком України.
За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 352,50 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахування позичальнику згідно договору. Тобто позичальнику перераховується сума кредиту 7050 грн, за вирахуванням суми комісії сплаченої за надання кредиту (п. 2.2).
Пунктом 7.10 договору передбачено, що він укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони кредитодавця в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту його підписання аналогом власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання та накладенням кваліфікованої електронної печатки кредитодавця і електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер мобільного телефону, повідомлений останнім в заяві на отримання кредиту. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Згідно з графіком платежів (додаток №1 до кредитного договору за №00-7087193 від 06 березня 2023 року), дата повернення позики та сплати нарахованих процентів - 04 липня 2023 року, сума позики складає 7402,50 гривень, сума нарахованих процентів - 22 207,50 гривень, комісія - 352,50 грн, разом до сплати 29 962,50 грн, реальна річна процента ставка - 8053,60% річних.
Як вбачається з повідомлення ТОВ «Сан-райз фінанс», за період з 21 серпня 2022 року по 13 березня 2023 року через компанію було проведено успішні виплати кредитів, у тому числі 06 березня 2023 року ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 7050 грн.
Окрім того, факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7050 грн підтверджується випискою по картці № НОМЕР_2 , яка надана відповідачем.
Встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором та коштів кредиту у встановлений строк не повернув.
Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за кредитним договором за №00-7087193 від 06 березня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28 746,86 грн, в тому числі: 7402,50 грн - сума заборгованості за тілом кредиту та 21 344,36 грн - заборгованість за відсотками.
30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та ТОВ «Качай гроші» (Клієнт) укладено договір факторингу за №30082023/2.
Відповідно до положень п. 2.1. договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Як слідує з умов п. 2.2. договору факторингу з дати відступлення прав вимоги Клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.
Згідно з положеннями п. 2.4. вказаного договору, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.
В силу положень п 3.1 договору факторингу Фактор сплачує Клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 687 451,93 грн без ПДВ на банківський рахунок Клієнта.
Як вбачається з положень п. 3.3 зазначеного договору сторони домовились, що сума прав вимоги, які відступаються клієнтом фактору за цим договором визначається станом на дату відступлення прав вимоги, фіксується у реєстрі боржників, складеному за формою, погодженою в Додатку №1.
Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору факторингу №30082023/2 від 30 серпня 2023 року, ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу №30082023/2 від 30 серпня 2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4537.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №30082023/2 від 30 серпня 2023 року, від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-7087193 в сумі 28 746,86 грн.
Як слідує з платіжної інструкції за №20151 від 05 вересня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на рахунок ТОВ «Качай гроші» грошові кошти в розмірі 687 451,93 грн згідно договору факторингу за №30082023/2 від 30 серпня 2023 року.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 підписано договір кредитної лінії за №00-7087193 шляхом підписання вказаного кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором номер пароля 7634F.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладених між сторонами електронних договорів, які вважаються укладеними у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір кредитної лінії за №00-7087193 від 06 березня 2023 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
В силу вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Встановлено, що 06 березня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №00-7087193, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7050 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника. Згідно умов кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити проценти за його користування.
Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов вказаного кредитного договору, допустив виникнення заборгованості та у встановлений строк коштів не повернув.
Від ТОВ «Качай гроші» до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №00-7087193 від 06 березня 2023 року, на підставі договору факторингу за №30082023/2 від 30 серпня 2023 року та реєстру боржників від 30 серпня 2023 року до вказаного договору.
Докази про те, що вказаний договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.
Таким чином, позивач на праві нового кредитора вправі вимагати повернення суми кредиту від позичальника за кредитним договором за №00-7087193 від 06 березня 2023 року.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту на суму 7050 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо розміру суми заборгованості за тілом кредиту, слід зазначити наступне.
Умовами підпункту 2.2.1. пункту 2.2. кредитного договору передбачено обов'язок ОСОБА_1 щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 352,50 грн, яку позивачем включено в розрахунок заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7402,50 грн.
Згідно умов п. 2.2.1. пункту 2.2. кредитного договору позичальнику перераховується сума кредиту у розмірі 7050 грн, за вирахуванням суми комісії сплаченої за надання кредиту (7402,50 - 352,50).
Факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 кредиту у розмірі 7050 грн підтверджується випискою по картці № НОМЕР_2 , яка надана відповідачем.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 7050 грн.
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (справа № 204/224/21 від 06 листопада 2023 року).
Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача заборгованості за відсотками в розмірі 21 344,36 грн, з огляду на наступне.
Як слідує з копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 20 червня 2023 року, ОСОБА_1 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у періоди з 10 серпня 2023 року по 06 вересня 2023 року, з 14 вересня 2023 року по 16 вересня 2023 року.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 21 червня 2023 року призваний на військову службу по мобілізації на період дії воєнного стану та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності ЗСУ та інших військових формувань, до виконання дій на різкі зміни в оперативній обстановці та з 08 серпня 2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .
Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_5 від 05 січня 2024 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно копії наказу начальник Генерального штабу Збройних Сил України за №255-РС від 16 лютого 2024 року, солдата ОСОБА_1 призначено оператором відділення розмінування взводу розмінування роти розмінування інженерно-саперного батальйону вч НОМЕР_6 .
В силу вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, брав та бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, нарахована останньому заборгованість за простроченими відсотками в сумі 21 344,36 грн, підлягають списанню позивачем в силу вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсутні підстави для стягнення вказаної суми з відповідача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що позивач на підставі укладеного договору про відступлення права вимоги (факторингу), набув права нового кредитора до відповідача, ту обставину, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором № 00-7087193 від 06 березня 2023 року у розмірі 7050 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не доведено та не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт видачі кредиту, як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи.
Факт видачі кредиту підтверджується кредитним договором, який відповідачем не оспорено, довідкою ТОВ «ФК «Сан-райз фінанс» про успішну виплату кредиту, у тому числі ОСОБА_1 06 березня 2023 року на суму 7050 грн, випискою по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , яка надана відповідачем.
В силу вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 473 грн (28 746,86 * 3028 / 7050), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 263, 265, 268, 280-283, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 00-7087193 від 06 березня 2023 року у розмірі 7050 (сім тисячі п'ятдесят) грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволені решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 743 грн в рахунок сплаченого судового збору .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження - вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .
Повне рішення складено 19 грудня 2024 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька