Справа № 128/4251/24
14 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024020050000819 від 09 вересня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020050000819 від 09 вересня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав клопотання про зменшення розміру застави з 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважає, що сума застави, визначена судом значно завищена та необгрунтована.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання обвнуваченого про зменшення розміру застави, вважаючи його безпідставним.
Обвинувачений та його захисник клопотання про зменшення розміру застави підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 при вирішенні клопотання про зменшення розміру застави обвинуваченому покладалася на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави заперечував.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Так, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов'язання не тільки на обвинуваченого, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за останнього (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання обвинуваченим обов'язків, покладених на обвинуваченого як процесуальним законом, так і обов'язків, покладених суддею, що передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За умови зменшення існування ризику кримінального провадження застава зможе і в подальшому достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, хоча і в меншому розмірі, ніж її було визначено первісно.
Тобто застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов'язані з цим ризики, в тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання ообвинуваченого та зменшення розміру застави до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 грн., та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 183,184, 194, 199,314-316,376КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зменшення розміру застави - задовольнити частково.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_7 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області до спливу терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на виклики суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утриматися від спілкування із особами, які є потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу.
У разі невиконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховуєтьс до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В іншій частині клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 згідно ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 25 грудня 2024 року - залишити без змін до 23 лютого 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15 січня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1