Справа № 404/254/25
Номер провадження 1-кс/404/84/25
10 січня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12025121010000061 стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Первозванівка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, батька малолітнього сина, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , має поранення, самовільно залишив військову частину, мешкає по АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України, вважається таким, що судимостей не має,
підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.1 ст. 263 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , якому 08 січня 2024 року пред'явлено повідомлення про підозру у тому, що він, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, всупереч інтересам служби та вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, згідно з яким зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, у період часу з жовтня по листопад 2024 року, в зоні відповідальності військової частини НОМЕР_1 , незаконно придбав бойову ручну осколкову гранату оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2). В подальшому переніс, бойові припаси до місця свого мешкання по АДРЕСА_1 .
08.01.2025 року, о 14:17 год. по провулку Санаторному в місті Кропивницькому, в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_6 від час особистого обшуку відшукали та вилучили бойову ручну осколкову гранату оборонної дії типу Ф-1 з уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2).
Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.
ОСОБА_6 і його захисник заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, наполягають на застосуванні менш суворого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 слідству не перешкоджає, обіцяє виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки підозрюваного.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає вимогам ст.184 КПК України, та практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки матеріали службового розслідування, витяг з наказу про призначення на посаду військового, зміст протоколів огляду місця події, допиту свідків містить достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263 КК України.
На початковій стадії досудового розслідування з об'єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з'ясовує суд, за критерієм «поза розумного сумніву», тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.
Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Злочин по якому пред'явлено особі повідомлення про підозру є: умисним, тяжким, об'єктом посягання якого є громадська безпека. Крім того військовослужбовець є спеціальним суб'єктом, до якого пред'являються підвищені вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Також підозрюваний самовільно залишив військову частину та перебував у громадському місці де при собі носив споряджену до підриву бойову гранату. Джерело походження боєприпасу невідоме. Підозрюваний не має законного джерела доходу, має боргові зобов'язання перед позичальниками.
У даному випадку існує потреба забезпечити завдання кримінального провадження, у тому числі завершити досудове розслідування по кримінальному провадженню, що переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.
Порука не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Домашній арешт застосувати неможливо, оскільки місце проживання, місце дислокації військової частини та місце проведення досудового розслідування не співпадають, а фактичне знаходження військової частини у майбутньому буде постійно змінюватись.
ОСОБА_6 як спеціальний суб'єкт, порушив військовий статут, присягу та обов'язки покладені на нього як на військовослужбовця. Не виконав покладені на нього обов'язки і поставлені йому завдання: додержуватися військової дисципліни; неухильно виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття. Такі дії підозрюваного є неприйнятною формою поведінки військовослужбовця. Попередні судимості є ризиком вчинення нового злочину.
Місце реєстраційного обліку та тимчасове місце дислокації не співпадає з місцем проведення досудового розслідування, тобто існує ризик неявок. Залишення військової частини є ризиком невиконання процесуальних обов'язків підозрюваного. Визнавальні покази підозрюваного про постійне носіння ним при собі в громадських місцях спорядженої до підриву бойової гранати, наявність попередніх судимостей і боргових зобов'язань свідчить про втрату ним сталих соціальних зв'язків, та можливість допустити вчинення нового злочину. Приховування джерела походження боєприпасу має ознаку перешкоджання органу досудового розслідування. Сукупність перелічених ризиків, значно підвищує ступінь суспільної небезпеки підозрюваного, відтак стосовно нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Тяжкість покарання яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним - до семи років позбавлення волі, стане підставою для початку можливого переховування від слідства та суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії",що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже ризик втечі існує. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є ризиком переховування його від слідства та суду,отже стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження і порушить розумні строки вирішення справи по суті.
ОСОБА_6 підозрюється у тяжкому злочині не пов'язаному із застосуванням насильства.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2025 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Разом з цим, особа є батьком малолітнього сина, поранений, учасник бойових дій, тому необхідно визначити саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_6 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 10 години, 08 січня 2025 року.
Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України,
Клопотання слідчого задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосувати запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.
Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 години, 08 січня 2025 року.
Строк дії застосованого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, закінчується о 10 години, 08 березня 2025 року.
Визначити ОСОБА_6 п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень нуль копійок, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_6 по клопотанню 404/254/25; 1-кс/404/84/25, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити,що відповідно до частини 8 статті 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1