Справа № 372/52/25
Провадження № 2-639/25
15 січня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за безпідставне користування майном, -
06.01.2025 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09.01.2025 року позовна заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків не більше 3 днів з дня отримання даної ухвали.
Дана ухвала 09.01.2025 направлена в кабінет електронного суду позивача та його представника, та отримана ними 09.01.2025 року про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 09.01.2025 року.
09.01.2025 року вказану ухвалу також направлено представнику позивача ОСОБА_3 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримано ним 09.01.2025 року.
У строк встановлений судом позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду.
Таким чином суд, приходить до висновку, що позивачем не усунуто недоліки, встановлені ухвалою суду від 09.01.2025 року.
Так, Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, повернення заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Наведене свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачці у зв'язку з невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за безпідставне користування майном - вважати такою, що не подана, та повернути позивачу.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Г.В. Висоцька