Провадження № 11-сс/803/144/25 Справа № 183/12658/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новомосковської окружної прокуратури, в порядку статей 303-307 КПК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новомосковської окружної прокуратури, в порядку статей 303-307 КПК України.
В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що 20.06.2024 року слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_6 було задоволено, визнано незаконними дії дізнавача Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області та зобов'язано вчинити його певні дії.
Разом з тим, будь яких об'єктивних підтверджень, щодо невиконання ухвали слідчого судді від 20.06.2024 року, не надано.
Але, враховуючи наданий прокурором Витяг із ЄРДР від 24.07.2024 у кримінальному провадженні № 42024242110000044 за заявою ОСОБА_6 , правова кваліфікація - ч. 3 ст. 382 КК України, дає підстави зробити висновок, про фіксацію в установлений КПК України спосіб, відомостей про невиконання рішення суду від 20.06.2024 року.
Враховуючи те, що скарга заявника стосується питання про зобов'язання прокурора внести відомості за невиконання рішення суду від 20.06.2024 року, а прокурором в свою чергу надано підтвердження про внесення цих відомостей, ще 24.07.2024 року до ЄРДР, що підтверджуються наданим Витягом, в такому випадку підстав для задоволення скарги не має.
Вказує, що порушене заявником питання у клопотанні від 16.12.2024 року, виходить за межі скарги на бездіяльність прокурора Новомосковської окружної прокуратури.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати прокурора внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, вміщені в заяві за № 01/12 від 03.12.2024 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в прохальній частині своєї скарги була вимога внести відомості до ЄРДР не тільки за фактом не виконання вимоги ухвали слідчого судді від 20.06.2024 року, а і ухвали слідчого судді від 21.11.2024 року.
В судове засідання ОСОБА_7 не з»явилась, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, просив розглядати справу без його участі.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, в тому числі і бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_8 слідчий суддя обґрунтовував прийняте рішення тим, що скарга заявника стосується питання про зобов'язання прокурора внести відомості за невиконання рішення суду від 20.06.2024 року, а прокурором в свою чергу надано підтвердження про внесення цих відомостей, ще 24.07.2024 року до ЄРДР, що підтверджуються наданим Витягом, в такому випадку підстав для задоволення скарги не має, а порушене заявником питання у клопотанні від 16.12.2024 року, виходить за межі скарги на бездіяльність прокурора Новомосковської окружної прокуратури.
Судова колегія апеляційного суду погоджується із такою позицією.
Що стосується доводів апелянта про те, що в прохальній частині скарги була вимога внести відомості до ЄРДР не тільки за фактом не виконання вимоги ухвали слідчого судді від 20.06.2024 року, а і ухвали слідчого судді від 21.11.2024 року, не є слушними зважаючи на наступне.
Так, системний аналіз змісту норми ч. 1 ст. 214 КПК України свідчить про те, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка є предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (статті 214 частина 2КПК України).
Згідно з статті 214 частиною 4 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР, врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 № 139). Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із зазначеного виходить, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів виходить з того, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Апеляційним судом встановлено, що прокуратурою розглянуто заяву ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення дізнавачем Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, що підтверджується листом від 10.12.2024 року № 62-1223-24.
З даного листа вбачається, що на виконання ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 21.11.2024 року повторно надано відповідь на клопотання від 30.10.2024 року, про що ОСОБА_7 було повідомлено листом від 06.12.2024 року за вих. № 13115.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками прокурора викладеними в даному листі про те, що у заяві ОСОБА_7 на вчинення дізнавачем Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, спростовуються матеріалами справи.
Аналізуючи вищенаведене, апеляційним судом встановлено, що в заяві ОСОБА_7 не має обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про реальну необхідність внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що істотних порушень вимог положень КПК України, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді не виявлено.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Новомосковської окружної прокуратури, в порядку статей 303-307 КПК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4