Справа №760/823/25
2/760/6951/25
(про залишення позовної заяви без руху)
14 січня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -
Позивач через свого представника звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, як убачається із доданих до позовної заяви документів позивачем не додано до позовної заяви копію оскаржуваного договору, що позбавляє суд можливості встановити обставини справи, викладені позивачем у позовній заяві, та визначити відповідність доказів обставинам, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином завірену копію оскаржуваного договору про надання консультаційних послуг від 26.12.2023 №158.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Посилання позивача на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору судом також не беруться до уваги, оскільки згідно з даним пунктом від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Аналізуючи предмет спору судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є розірвання договору про надання консультаційних послуг від 26.12.2023 №158, що фактично не стосується порушення прав позивача як учасника бойових дій, відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру (1 211,20 грн) та вимогу майнового характеру (1 211,20 грн), що становить 2 422,40 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О. Козленко