Справа № 496/521/24
Провадження № 2/496/1306/24
10 грудня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 (відеоконференція),
представника відповідача - Вовченко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, згідно додаткових пояснень уточнив позовні вимоги (а.с.60-61),просить визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язки директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» Вовченка Д.І. «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13. Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 по підставах пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України згідно наказу виконуючого обов'язки директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» Вовченка Д.І. «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді Заступника директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ». При цьому допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді Заступника директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ». Стягнути з ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток (виходячи 472,09 грн. за кожний робочий день у періоді вимушеного прогулу) за посадою Заступника директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2023 року та по дату прийняття рішення у справі, із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових неподаткових платежів. При цьому допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення присудженої ОСОБА_1 виплати заробітної плати в розмірі середнього заробітку за посадою Заступника директора ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» за один місяць із утриманням із цієї суми податків та обов'язкових неподаткових платежів. Стягнути з ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень. Усі судові витрати ОСОБА_1 у справі, (витрати на оплату судового збору, витрати па оплату професійної правничої допомоги, тощо) покласти на ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ».
Свої вимоги позивач мотивував тим, що у листопаді 2023 року працював у ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» на посаді заступника директора. 13 листопада 2023 року позивач досяг усної домовленості з директором відповідача ОСОБА_3 про надання йому відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 26 календарних днів з 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року включно згідно п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки», з метою відновлення здоров'я у місті Одеса (переважно проходження стоматологічного медичного обстеження; хірургічного втручання та подальшої реабілітації). 15 листопада 2023 року позивач звернувся до директора відповідача ОСОБА_3 з клопотанням належно оформити досягнуті домовленості та видати наказ про надання позивачеві відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 26 календарних днів з 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року включно. Незважаючи на попереднє узгодження надання позивачеві відпустки без збереження заробітної плати зазначеної вище тривалості директор відповідача ОСОБА_3 не пояснюючи причин відмовила у видачі такого наказу, при цьому відмовилась прийняти під розписку від позивача письмову заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати. 15 листопада 2023 року враховуючи вищезазначені обставини позивач кур'єрською службою доставки спрямував до відповідача свою письмову заяву про надання йому в обов'язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 26 календарних днів з 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року включно згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки». З 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року позивач перебував у місті Одесі де проходив стоматологічне лікування у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії» та подальшу реабілітацію. 18 грудня 2023 року позивач з'явився на роботу до приміщень відповідача (Україна, 67600, Одеська обл., Одеський район, м. Біляївка, вул. Зелена, буд. 2) проте його не було допущено до виконання трудових обов'язків Заступника директора відповідача за вказівкою юрисконсульта відповідача ОСОБА_4 . При цьому юрисконсульт відповідача ОСОБА_4 усно повідомив позивача про те, що наказом директора відповідача ОСОБА_3 від 20 листопада 2023 року № 26-К з 20 листопада 2023 року його призначено виконуючим обов'язки директора відповідача на час тимчасової працездатності ОСОБА_3 яка ще триває. При цьому копію наказу директора відповідача ОСОБА_3 від 20 листопада 2023 року № 26-К позивачеві для огляду надано не було. 18 грудня 2023 року юрисконсульт відповідача ОСОБА_4 також усно повідомив позивача про те, що його було звільнено із займаної посади Заступника директора відповідача з 29 листопада 2023 року по підставах, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (прогул без поважних причин) на підставі наказу виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13. При цьому копію наказу виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13 позивачеві для ознайомлення надано не було. 18 грудня 2023 року позивач перебуваючи у приміщенні бухгалтерії відповідача для з'ясування обставин свого звільнення позивач зміг сфотографувати наказ виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13. З наказу виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13 випливає, що виконуючим обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 були встановлені факти відсутності позивача на робочому місці впродовж робочого дня в період 20-24 листопада 2023 року та 27-29 листопада 2023 року без повідомлення причин такої відсутності через що позивача було звільнено з 21 листопада 2023 року з посади Заступника директора відповідача по підставах, передбачених пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України (прогул без поважних причин). Позивач вважає, що у змісті наказу виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13 є технічна помилка та дійсною датою звільнення позивача є не 21 листопада 2023 року, а 29 листопада 2023 року та у подальшому у позовній заяві саме така дата буде визначатися датою незаконного звільнення позивача. 18 грудня 2023 року позивач звернувся до виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 з вимогою у досудовому порядку скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 , як помилковий і допустити його до виконання трудових обов'язків або належним чином завершити процедуру його звільнення, а саме: видати йому належно засвідчену копію наказу виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13; видати належно оформлену трудову книжку; видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені позивачеві суми при звільненні; належно провести розрахунок із позивачем при звільненні. Виконуючий обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 не пояснюючи причин відмовився розглядати та виконати зазначені вище вимоги позивача. Також з 18 грудня 2023 року позивач, незважаючи на неодноразові усні звернення до виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 , не допускається до роботи у приміщеннях та не допускається до виконання трудових обов'язків за посадою Заступника директора відповідача. Позивач вважає наказ виконуючого обов'язки директора відповідача ОСОБА_4 «Про звільнення ОСОБА_1 » від 29 листопада 2023 року № 13 незаконним.У зв'язку з вище викладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
30 січня 2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.01.2024 року було відкрито провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання та витребування у відповідача ПП Агрофірма «Промінь» відповідних доказів.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі, при цьому посилаючись на обставини викладені позовній заяві та уточненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовної заяви, крім того представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 98-156), відповідно до якого посилається, що у змісті позовної заяви допущено технічну помилку у імені по-батькові позивача та замість дійсного імені по-батькові « ОСОБА_5 » помилково зазначено « ОСОБА_6 ». З наявних на підприємстві документів встановлено, що особа ОСОБА_1 у приватному підприємстві агрофірма ПРОМІНЬ не працював. 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 досяг усної домовленості з директором приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ ОСОБА_3 про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 20 листопада 2023 року. В подальшому ОСОБА_3 йому нібито усно відмовила в наданні відпустки. Таким чином, позивач підтверджує, що в порушення норм діючою законодавства, окрім усних домовленостей ним не вживалось жодних передбачених законодавчо дій та заходів щодо офіційного оформлення перебування його у відпустці. Позивач стверджує, що 15 листопада 2023 року він не досяг усних домовленостей з директором приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ ОСОБА_3 про надання йому відпустки без збереження заробітної плати з 20 листопада 2023 року. Таке твердження спростовується тим, що директор приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ ОСОБА_3 в даний період була відсутня на робочому місці з причини та офіційно перебувала на лікарняному. В результаті тривалої хвороби директора підприємства, самоусунення від виконання своїх функціональних обов'язків заступника директора підприємства, склалися негативні наслідки подальшого існування та функціонування приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ. Тому власником приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ відповідно до пункту 6.5 діючого статуту підприємства, затвердженого рішенням засновника № 2/11/23 року, було прийняте рішення № 4/11/23 про призначення свого представника - Дмитра ВОВЧЕНКА тимчасово виконуючим обов'язки директора. Позивач стверджує, що 15 листопада 2023 року ним направлялась письмова заява про надання йому в обов'язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати кур'єрською службою доставки. Відповідач не заперечує щодо можливості і правильності оформлення та надсилання кадрових документів (заяв про надання відпусток, переведення, звільнення тощо) в електронному вигляді або різними засобами телекомунікаційного зв'язку, у разі якщо такий документ фактично потрапив на підприємство. Але позивач не надав жодного підтвердження про те, що така заява була доставлена на підприємство у будь який спосіб, або повернута позивачу у разі її не вручення представнику підприємства з будь яких обґрунтованих причин. Приватне підприємство агрофірма ПРОМІНЬ у будь який спосіб не отримувало жодного документа від ОСОБА_1 , а також від його Представника ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 - ОСОБА_5 достовірно відома як поштова, так і електронна адреса підприємства. Позивач стверджує, що з 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року він перебував у місті Одеса де проходив стоматологічне лікування у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицьової хірургії» та подальшу реабілітацію. Відповідач не заперечує щодо права на лікування та оздоровлення застрахованої особи - позивача, але існують правила офіційного оформлення законності відсутності працівника на робочому місці, які позивачем були повністю проігноровані. Підприємство має відповідний доступ до електронного реєстру листків непрацездатності та має можливість перевірити наявність або відсутність у застрахованого працівника оформленого належним лікарняного листа. При неодноразових перевірках електронного реєстру листків непрацездатності у ОСОБА_1 в період з 01.11.2023 року по 31.12.2023 року наявності лікарняного листка не виявлено. Для підтвердження правомірності відсутності на робочому місці позивачем до суду надано незавірену належним чином копію довідки за формою №095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад.», тому підприємством було прийнято рішення про направлення офіційного запиту до департаменту охорони Здоров'я Одеської ОВА та отримано офіційну відповідь про те, що надана за формою №095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІУ рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад» не являється документом, що засвідчує непрацездатність застрахованої особи. Тому дана довідка не може спростовувати заактовані уповноваженою комісією факти відсутності на роботі - (систематичні прогули) застрахованим працівником - ОСОБА_1 . Позивач висловлює необґрунтовані претензії щодо не ознайомлення його з наказом про звільнення та допущенням технічної помилки в наказі про звільнення а саме дати звільнення з 29.11.2023 року, а також не допущенням його до роботи. Оскільки ОСОБА_1 не з'явився в день звільнення, приватним підприємством агрофірмою ПРОМІНЬ були прийняті невідкладні заходи щодо направлення на адресу його місця мешкання: повідомлення із вказівкою про необхідність отримати трудову книжку, інформацією про нараховані суми, копією наказу про звільнення. У зв'язку із чим, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
15.07.2024 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив (а.с. 157-160), та 15.07.2024 року представником відповідача надано до суду заперечення (на відповідь на відзив) (а.с. 163-164), 16.07.2024 року представником позивача надано додаткові письмові пояснення (а.с. 177-179).
07.11.2024 року, 06.12.2024 року представником позивача надано додаткові пояснення (а.с. 220-221, 230-232).
Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що Наказом від 29.11.2023 року № 13, звільнено ОСОБА_1 , заступника директора приватного підприємства агрофірми «Промінь» 21 листопада 2021 року за прогул без поважних причини, пункт 4 частини 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 20).
В матеріалах справи міститься довідка №61 видана ОСОБА_1 про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад (а.с. 21).
Крім того, представником відповідача надано до відзиву: Копію витягу з Книги наказів від 19.02.2000 по 31 12.2001р. про прийняття на посаду заступника директора ППА Промінь, ОСОБА_1 ; Копія Наказу №1 від 19.02.2000 року про прийняття на посаду заступника директора ППА Промінь Тварковського Володимира Дмитровича; Копія виписки з наказу №1 від 19.02.2000 року про прийняття на посаду заступника директора ППА Промінь Тварковського Володимира Дмитровича; Копія виписки з наказу №2 від 18.02.2000 року про зарахування на посаду замісника директора ППА Промінь з 18.02.2000 року ОСОБА_1 ; Копія Характеристики на ім'я ОСОБА_1 - замісника директора ППА Промінь; Копія диплома № НОМЕР_1 від 2 березня 1976 року на ім'я ОСОБА_1 ; Копія посвідчення № 6566 від 10.11.2008 року
про присвоєння УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 10.11.2008 року № 1025 почесного звання «Заслужений працівник сільського господарства України» ОСОБА_1 ; УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 10.11.2008 року № 1025; витяг з електронного реєстру листків непрацездатності ОСОБА_3 ; витяг з електронного реєстру листків непрацездатності ОСОБА_1 ; Копія листа від 29.11.2023 року № 29/23 ОСОБА_1 з додатками; Копія повторного листа від 02.02.2024 року №0504-к ОСОБА_1 з додатками, Копії актів та доповідних про відсутність на роботі ОСОБА_1 ; Запит директору ТОВ двадцять п'ять годин та його відмова; Заява ДПСУ України з додатками; Лист ДПСУ України від 17.04.2024 року; Лист Департаменту охорони здоров'я Одеської ОВА від 11 березня 2024 р. №07/03/04; Відповідь Департаменту охорони здоров'я Одеської ОВА; Копія припису ПД/ОД/1668/128/11 ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ з ПИТАНЬ ПРАЦІ від 01.02.2024 року; Копія акту від 02.02.2024 про відмову від пояснень з відповіддю на припис, вказані документи дослідженні у судовому засіданні до долученні до матеріалів справи (а.с. 107-156).
Згідно наказу №26-К від 20 листопада 2023 року Приватного підприємства агрофірма «Промінь», покладено на ОСОБА_4 - юрисконсульта підприємства за його згодою виконання обов'язків директора ПП Агрофірми «Промінь» на час тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 до дати фактичного виходу ОСОБА_3 на роботу, без увільнення ОСОБА_4 від основної роботи, з доплатою 25 % посадового окладу директора, пропорційно відпрацьованого часу (а.с. 161).
Як вбачається з рішення №4/11/23 засновника (власника) ПП агрофірма «промінь» від 15 листопада 2023 року, власник підприємства ОСОБА_7 , прийняв рішення про наступне: відповідно до п.6.5 діючого статут ПП агрофірми «Промінь» затвердженого рішенням засновника №2/11/23 року, призначено представника, юрист-консульта підприємства Дмитра Вовченка тимчасово виконуючим обов'язки директора на час лікарняного директора підприємства - Вовченко Ольги з 15.11.2023 року (а.с. 173).
Позивачем надано до матеріалів справи довідку з Пенсійного фонду України про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с. 181-182).
Розглядаючи вказаний спір між сторонами, суд враховує, що відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки).
Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147,148,149 КЗпП України.
Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно або в цілому). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.
Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі.
Позивач вказує, що 15 листопада 2023 року ним направлялась письмова заява про надання йому в обов'язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати кур'єрською службою доставки.
У відзиві представник відповідача посилається що, приватне підприємство агрофірма «ПРОМІНЬ» у будь-який спосіб не отримувало жодного документа від ОСОБА_1 , а також від його Представника ОСОБА_2 .
Позивачем до суду подано в якості доказу Квитанцію кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять П'ять Годин» №2164.
При цьому суд звертає увагу на доводи представника відповідача з якими погоджується, подана в якості доказу Квитанція кур'єрської служби доставки №2164 не відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки у ньому не вказана посада і прізвище особи, відповідальної за здійснення зазначеної операції і правильність її оформлення, що спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
За твердженням представника відповідача в мережі Інтернету розташована інформація про нібито знаходження ТОВ «ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЬ ГОДИН» код ЄДРПОУ 37585398 за адресою м. Одеса, вул. Тираспольська 27/29 та приватним підприємством агрофірмою «ПРОМІНЬ» була направлена заява до ДПСУ України з метою підтвердження факту доставки кур'єром ТОВ «ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЬ ГОДИН» адвокатського запиту та листа ОСОБА_1 на офіційну адресу приватного підприємства агрофірми ПРОМІНЬ, м. Біляївка вул.Зелена, будинок 2.
Листом ДПСУ України від 17.04.2024 року на заяву приватного підприємства Агрофірми «ПРОМІНЬ» надано відповідь, відповідно до якої фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУДПС в Одеській області здійснено вихід для проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ТОВ «ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЬ ГОДИН», та встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою (а.с. 149), вказана інформація не була спростована позивачем та його представником у судовому засіданні.
Позивач стверджує, що з 20 листопада 2023 року по 15 грудня 2023 року він перебував у місті Одеса, де проходив стоматологічне лікування у Державній установі «Інститут стоматології та щелепно-лицьової хірургії» та подальшу реабілітацію.
Представник відповідача звертає увагу суду на те, що підприємство має відповідний доступ до електронного реєстру листків непрацездатності та має можливість перевірити наявність або відсутність у застрахованого працівника оформленого належним лікарняного листа. При неодноразових перевірках електронного реєстру листків непрацездатності у ОСОБА_1 код НОМЕР_2 в період з 01.11.2023 року по 31.12.2023 року наявності лікарняного листка не виявлено, відповідно до витягу з електронного реєстру листків непрацездатності (а.с. 120).
Для підтвердження правомірності відсутності на робочому місці позивачем до суду надано незавірену належним чином копію довідки за формою №095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІV рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад», тому підприємством було прийнято рішення про направлення офіційного запиту до департаменту охорони Здоров'я Одеської ОВА та отримано офіційну відповідь про те, що надана за формою №095/о «Довідка про тимчасову непрацездатність студента навчального закладу І-ІУ рівнів акредитації про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад» не являється документом, що засвідчує непрацездатність застрахованої особи (а.с. 150-152).
Тому суд погоджується із викладеними доводами представника відповідача, що дана довідка не може спростовувати факти відсутності на роботі - (систематичні прогули) застрахованим працівником - ОСОБА_1 , вказану довідку суд не визнає належним доказом підтверджуючих обставин відсутності без поважних причин.
Крім того, в матеріалах справи містяться акти про відсутність працівника ОСОБА_1 на робочому місці від 20.11.2023 року, 21.11.2023 року, 22.11.2023 року, 23.11.2023 року, 24.11.2023 року, 27.11.2023 року, 28.11.2023 року, 29.112.03 року, доповідна записка від 22.11.2022 року, акт від 22.11.2023 року (а.с. 133- 143).
Щодо посилання позивача про не ознайомлення його з наказом про звільнення, то з матеріалів справи вбачається та, як зазначено представником відповідача, підприємством агрофірмою «ПРОМІНЬ» 29.11.2023 року №9/23 були направленні листи на адресу позивача за місцем мешкання: АДРЕСА_2 , із вказівкою про необхідність отримати трудову книжку інформацією про нараховані суми; копією наказу про звільнення (ч. 2 ст. 47 КЗпП), згідно поштового повідомлення (а.с.121-128).
Приватним підприємством агрофірмою ПРОМІНЬ громадянину ОСОБА_1 на адресу його місця мешкання: АДРЕСА_2 направлялось 02.02.2024 року №0504 к, повторне повідомлення про можливість та способи отримання заробітної плати при звільненні (а.с. 129, 132).
Що стосується виконання обов'язків директора - юрисконсультом Приватного підприємства агрофірми «Промінь» ОСОБА_4 , такі повноваження йому були наданні рішенням засновника підприємства №4/11/23 від 15 листопада 2023 року (а.с. 173).
Як вбачається зі статуту Приватного підприємства агрофірми «Промінь» затверджений рішенням №2/11/23 від 10.11.2023 року, власник підприємства - ОСОБА_7 (а.с.190-210), тому у ОСОБА_4 були всі законні підстави для видачі наказу «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази, передбачені статтею 76 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц (провадження № 61-20505св18) вказано, що «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни (пункт 2 частини першої статті 147 КЗпП України). Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв'язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров'я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров'я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника».
На підставі вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені обставини та викладені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач був відсутній на роботі та не виконував свої посадові обов'язки, поважності причин відсутності на роботі позивач суду не надав, тобто скоїв прогул без поважних причин, а тому у відповідача були правові підстави звільнити позивача із займаної посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин, звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства України, що підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, після виявлення відсутності позивача на робочому місці, відповідачем із дотриманням визначеного Кодексом законів про працю України порядку було вжито всіх можливих і залежних від нього заходів задля з'ясування дійсних причин і обставин, їх поважності, щодо відсутності позивача на роботі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі є необгрунтованими, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, тому у їх задоволенні також слід відмовити, також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з ПП АГРОФІРМА «ПРОМІНЬ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та усі судові витрати.
Керуючись ст..ст. 40, 47, 84, 147 КЗпП України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агрофірма «Промінь» про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст рішення складено 13.01.2025 року, з врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам, а також виготовлення повного тексту рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.