Справа № 496/8103/24
Провадження № 1-кс/496/1/25
повний текст
01 січня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка клопотання начальника СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024164250000548 від 27.12.2024 року, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України,-
Начальник СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивує тим, що 26.12.2024 до ч.ч. ОРУП №2 ГУНІ в Одеській області надійшло телефонне повідомлення зі спец-служби 102 про те, що на КПП «Маяки», 49 кілометр автодороги "Одеса-Рені" під час перевірки документів, гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав працівникам ДПСУ пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.09.2024 р. та тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_2 від 24.01.2023 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданні на його ім?я, які містить недостовірні відомості та за своїми характеристиками мають ознаки підробки. В подальшому, на підставі вищевказаного повідомлення слідчим СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , 27.12.2024 р. в період часу з 21 год. 25 хв. по 21 год. 31 хв., за участю гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено огляд місця події на КПП «Маяки», 49 кілометр автодороги "Одеса-Рені", в ході якого виявлено та в подальшому вилучено: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.09.2024 р. та тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_2 від 24.01.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданні на ім?я останнього.
Вказані вище документи вилучені до ОРУП №2 ГУНП в Одеській області для проведення подальших експертних досліджень, тому просить накласти арешт на документи.
У судовому засіданні, призначеному на 31.12.2024 р. прокурор наполягав на задоволенні клопотання, оскільки таке забезпечення кримінального провадження, як арешт документів забезпечить виконанню завдань досудового розслідування, крім того, заперечував проти перенесення слухання справи, оскільки у власника документів, з часу вилучення його майна, був час для отримання відповідей з вказаних адвокатом установ.
У судовому засіданні, призначеному на 31.12.2024 р. представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти клопотання про арешт документів на ім'я ОСОБА_6 , надав суду роздруківку електронного військового квитка, відповідно якого ОСОБА_6 перебуває на військовому обліку та має відстрочку до 31.08.2025 р., оскільки саме цей документ був наданий при перетинанні державного кордону, копію пенсійного посвідчення, довідку акту огляду МСЕК. Просив надати час для ознайомлення з матеріалами справи, та необхідності виконати запит до ЦНАП з метою отримання відповіді щодо видачі пенсійного посвідчення, а також до ТЦК та СП, з метою перевірки справжності виданих на ім'я ОСОБА_6 документів.
ОСОБА_6 підтримав свого представника.
Суд, з метою не допущення порушення прав власника майна на захист, було відкладено судове засідання на 01.01.2025 року.
У судовому засідання, призначеному на 01.01.2025 р. прокурор наполягав на задоволенні клопотання про арешт майна.
ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки розгляду клопотання, з урахуванням відсутності клопотання власника майна про відкладання слухання справи, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за казаної явки.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дослідивши додані до клопотання документи, суд вважає, що вилучені під час огляду місця події документи, відповідають вимогам ст. 98 КПКК України, їх збереження необхідно для запобіганню втрати, пошкодження, виходячи з чого клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи ту обставину, що вилучене має бути досліджено експертом, для запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі, відчуження, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати заборону відчуження, користування та розпорядження.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України,-
Клопотання начальника СД Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження, користування на виявлені та вилучені під час огляду місця події, який проведено 27.12.2024 р. в період часу з 21 год. 25 хв. по 21 год. 31 хв., за участю гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на КПП «Маяки», 49 кілометр автодороги "Одеса-Рені", в ході якого виявлено та вилучено: пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 18.09.2024 та тимчасове посвідчення військово зобов'язаного № НОМЕР_2 від 24.01.2023р.ю видане ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ім?я ОСОБА_6 , до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 14 січня 2025 року.
Затримання у виготовленні повного тексту ухвали пов'язане з перебуванням слідчого судді на лікарняному у період з 03.01.2025 р. по 10.01.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1