справа №380/597/25
з питань забезпечення позову
14 січня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Морська Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання звільнити з військової служби, -
встановила:
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» та поіменний список в частині про призов ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування на військову службу по мобілізації, до списку особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, у зв'язку із визнанням засудженням до позбавлення волі на підставі п. 6, ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які були внесені 24.12.2022 року.
Ухвалою від 14.01.2025 позовна заява залишена без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків.
Разом із позовною заявою представник ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу частини;
- заборони переміщення ОСОБА_1 з території навчального центру та заборонити його залучення до ведення бойових дій.
Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2025, заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Морській Г.М. 14.01.2025.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що мобілізація позивача є очевидно протиправною, оскільки відповідач призвав на військову службу виключену з військового обліку особу. Зазначає, що позивач направлений до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби. Відтак, без вжиття заходів забезпечення позову, мобілізаційний процес щодо особи, яка за законом не підлягає призову на військову службу, буде завершено, що у свою чергу, істотно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву позивача без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суддя враховує таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суддя виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу непогодження позивача із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації без з'ясування обставин виключення позивача з військового обліку.
У заяві про забезпечення позову позивач просить застосувати декілька заходів забезпечення позову. Зокрема, позивач просить суд зупинити дію рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, позивач не долучив до матеріалів справи спірних наказів, дію яких просить зупинити.
Положеннями ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Варто зауважити, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в розумінні ст.4 КАС України є актом індивідуальної дії та засвідчує закінчення мобілізаційної процедури стосовно особи військовозобов'язаного.
Відтак, такий наказ вичерпує свою дію після його виконання, а саме після зарахування військовозобов'язаного до списків особового складу військової частини.
З урахуванням наведеного, зупинення дії акту індивідуальної дії, дія якого вичерпана неможливе.
Щодо вимоги позивача вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу частини та заборони переміщення ОСОБА_1 з території навчального центру та залучення до ведення бойових дій, суддя зауважує наступне.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 , на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Варто зазначити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Так, заява про забезпечення позову містить тільки загальні покликання на протиправність дій відповідача 1 щодо призову позивача на військову службу, проте суду не надано жодних доказів протиправності дій, рішень чи бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у тому числі й на час розгляду заяви про забезпечення позову.
Так, ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено п. 10 згідно із Законом України "Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці" № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Як зазначено вище, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу та заборони переміщення позивача з території начального центру та залучення до ведення бойових дій.
У свою чергу, переміщення військовослужбовця з однієї військової частини до іншої здійснюється на підставі розпорядчого документа командира, це - наказ чи розпорядження.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, можливо дійти висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відтак, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-157, 243, 248 КАС України,
ухвалила:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Морська Г.М.