іменем України
14 січня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/1609/24
Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/196/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої-судді: Шарапової О.Л.
суддів: Скрипки А.А., Шитченко Н.В.
з участю секретаря: Шапко В.М.,
Сторони:
позивачка: ОСОБА_1 ,
відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .
Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 жовтня 2024 року,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 6 785,38 грн;стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» недоплачене страхове відшкодування у сумі 23 420,18 грн, вирішити питання судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.12.2023 о 09 год 50 хв в смт Березна по вул. Гагаріна, 47, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Peugeot 308», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під час виїзду на смугу зустрічного руху не дотрималась безпечного інтервалу та скоїла зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_3 в наслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Вказана подія була зафіксована за допомогою складання учасниками події повідомлення про ДТП (Европротоколу), відповідно до якого ОСОБА_2 визнала себе винною у даній ДТП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Peugeot 308», державний номерний знак « НОМЕР_1 » була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». За умовами полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.10.2023, ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн, за шкоду завдану майну потерпілому - 160 000,00 грн, з безумовною франшизою 0,00 грн.
Потерпілою особою було вчасно повідомлено ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про настання страхового випадку, надано для огляду пошкоджений транспортний засіб аварійному комісару та всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування.
Страховиком було відкрито страхову справу та після зібрання необхідних документів здійснено виплату страхового відшкодування позивачці в сумі 22 818,54 грн.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 », складає 53 024,10 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля, з урахуванням зносу, становить 46 238,72 грн.
Після отримання страхового відшкодування вона сплатила 56 620,00 грн за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля. ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», на усні звернення позивачки, відмовляються сплатити їй недоплачену частину відновлювального ремонту автомобіля.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 жовтня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, закрито у зв'язку добровільною сплатою ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 6 785,38 грн (а.с. 165-166).
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 5 972,08 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 1 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 1 325,00 грн у відшкодування витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 236,18 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення змінити, стягнувши з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на її користь страхове відшкодування в розмірі 12 757,46 грн, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 5 452,44 грн у відшкодування витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 1 211,20 грн судового збору.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що суд першої інстанції не вірно порахував розмір страхового відшкодування, оскільки з загальної суми збитків 35 576,00 грн необхідно було вирахувати лише суму, в розмірі 22 818,54 грн, яка була раніше сплачена страховиком, як сума збитку та не повинен був враховувати 6 785,38 грн, які були сплачені ОСОБА_2 , так як ця сума є різницею між страховим відшкодуванням та реальними збитками, що були понесені позивачкою.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» має доплатити їй страхове відшкодування в розмірі 12 757,46 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 01.12.2023 о 09 год 50 хв в смт Березна по вул. Гагаріна, 47, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Peugeot 308», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під час виїзду на смугу зустрічного руху не дотрималась безпечного інтервалу, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 01.12.2023, дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм транспортного засобу «Peugeot 308», державний номерний знак « НОМЕР_1 » - ОСОБА_2 Правил дорожнього руху (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 », є ОСОБА_1 (а.с. 28).
Відповідно до полісу № ЕР.217540883 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28.10.2023, вбачається, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власниці наземного транспортного засобу «Peugeot 308», державний номерний знак « НОМЕР_1 », застрахована ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»; страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 320 000,00 грн, за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн (а.с. 7).
21.12.2023 за результатами огляду транспортного засобу «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 », експертом ОСОБА_4 складено акт технічного огляду колісного транспортного засобу № 310 (дефектна відомість) (а.с. 12).
Згідно замовлення-наряду № А000000383459 від 22.11.2023, акта виконаних робіт та рахунку-фактури № ФТ-00895 від 28.12.2023, складеного ФОП ОСОБА_5 , загальна вартість ремонту легкового автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак « НОМЕР_2 » становить 56 620,00 грн (а.с. 30-34).
Згідно Акту прийому-передачі від 28.12.2023 ФОП ОСОБА_5 виконав, а ОСОБА_1 прийняла роботи по ремонту автомобіля «ВАЗ-21093», ШАСІ НОМЕР_4 , державний номерний знак « НОМЕР_2 ». Загальна вартість ремонту склала 56 620,00 грн (а.с. 36).
Відповідно до копій квитанцій до прибуткового касового ордера № 375-28/12/23 від 28.12.2023 та № 381-29/12/23 від 29.12.2023 ОСОБА_1 оплатила ФОП ОСОБА_5 на підставі рахукну-фактури 56 620,00 грн (а.с. 35).
Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 вбачається, що 08.01.2024 ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування позивачці в розмірі 22 818,54 грн (а.с. 27).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи від 01.09.2024 № 627/24-24, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням значення фізичного зносу його складників, завдана власнику автомобіля «ВАЗ-21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час ДТП від 01.12.2023, станом цін на момент 28.12.2023, складає: з урахуванням ПДВ 20,00 % - 42 691,00 грн, без урахування ПДВ 20,00% - 35 576,00 грн. (а.с. 134-151).
За приписами частин першої-третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
Згідно підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення вартості відновлювального ремонту на суму ПДВ (20%), оскільки документальне підтвердження факту оплати проведеного позивачкою ремонту з урахуванням ПДВ в матеріалах справи відсутнє.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з із ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивачки підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 5 972,08 грн: 35 576,00 грн (загальна сума збитку) - 22 818,54 грн (сплачена страховиком сума збитку) - 6 785,38 грн (сплачена ОСОБА_2 сума збитку).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні правових норм, а тому не дають підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: