іменем України
13 січня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 733/539/23
Головуючий у першій інстанції - Карапиш Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/17/25
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,
відповідач: ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,
на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2024 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 07.02.2024, м. Ічня,
У квітні 2023 р. Прилуцька окружна прокуратура (далі за текстом - Прокуратура) в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі за текстом - Парафіївська селищна рада) звернулася з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягти в дохід бюджету Парафіївської селищної ради шкоду, заподіяну незаконним виловом останнім риби, у розмірі 142307 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07.04.2022 близько 14:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи на ставку Соловйовий, що розташований на території Парафіївської об'єднаної територіальної громади Прилуцького р-ну Чернігівської обл. між селами Ступаківка та Іваниця, на належному йому човні за допомогою заборонених знарядь лову без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, на порушення п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, підп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998, ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», незаконно виловив рибу цінних видів для особистих потреб, загальною кількістю 89 шт., а саме: карася сріблястого - 87 шт., окуня - 1 шт., лина - 1 шт. Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 23.05.2022 № 10976/22-48, розмір збитків, заподіяних незаконним виловом риби, становить 142307 грн 00 коп. Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09.02.2023 у справі № 733/315/22, яка набрала законної сили 17.02.2023, ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження за цим обвинуваченням закрито. ОСОБА_1 не оспорював правову кваліфікацію своїх діянь, а відтак воно мало місце, вчинено ним та отримало правильну кримінально-правову оцінку. Тією ж ухвалою цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради у вказаному кримінальному провадженні залишений без розгляду. Відповідачем шкода, заподіяна внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, у добровільному порядку не сплачена. Про пред'явлення цього позову Прокуратурою попередньо повідомлено Парафіївську селищну раду, однак вона, будучи органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не вжила заходів щодо стягнення шкоди, про яку йдеться.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив із того, що позовні вимоги є доведеними.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи скарги зводяться до того, що Парафіївська селищна рада є неналежним позивачем у справі, тож у Прокуратури відсутні законні підстави для звернення до суду та для представництва у суді інтересів держави за заявленим позовом.
У відзиві на апеляційну скаргу Прокуратура просить її відхилити (арк. 180-183).
Апеляційне провадження у справі відкрите ухвалою від 03.04.2024 (арк. 168); справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи про час і місце її розгляду ухвалою від 21.05.2024 (арк. 186). Тож в силу п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19.06.2024 № 3831-ІХ цю справу розглянуто по суті в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи про час і місце її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
У справі встановлено таке.
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09.02.2023 у кримінальній справі № 733/315/22, якою ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України звільнено від відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, з закриттям кримінального провадження, встановлено таке:
- органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 07.04.2022 близько 14:00 год він, перебуваючи на ставку Соловйовий, що розташований на ділянці місцевості між селами Ступаківка та Іваниця на території Парафіївської об'єднаної територіальної громади Прилуцького р-ну Чернігівської обл., на належному йому човні за допомогою заборонених знарядь лову без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, в порушення п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженого наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, підп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18.07.1998, ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», здійснив виловив риби цінних видів для особистих потреб, загальною кількістю 89 шт., а саме: карася сріблястого - 87 шт., окуня - 1 шт., лина - 1 шт., чим заподіяв рибному господарству України згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 10976/22-48 від 23.05.2022 істотної шкоди на суму 142307 грн 00 коп., що розрахована відповідно до Такс для обчислення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209;
- під час судового розгляду прокурор заявив усне клопотання про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, посилаючись на те, що у ході розгляду кримінального провадження встановлено обставини, які дають підстави вважати, що злочин, вчинений обвинуваченим, втратив свою суспільну небезпечність, а останній перестав бути суспільно небезпечним, оскільки він вчинив нетяжкий злочин у період порушення логістики з постачанням продуктів харчування через збройну агресію Російської Федерації. При цьому ОСОБА_1 здійснено вилов риби не для власних потреб, а для працівників територіальної оборони;
- із досліджених судом матеріалів кримінального провадження випливає, що внаслідок зміни обстановки вчинене ОСОБА_1 діяння втратило суспільну небезпечність, оскільки останній вчинив злочин з метою вилову риби працівникам територіальної оборони, а не для власних потреб, яка на другий день після вчинення правопорушення передана останнім, обвинувачений запевняє, що не допустить у майбутньому подібних правопорушень, яке було вчинене ним виключно з метою допомогти особам, які захищають Україну, при цьому він дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Парафіївська селищна рада листами від 16.06.2022 № 03-11/1282 та від 28.03.2023 № 03-11/1252 повідомила Прокуратуру про таке. ОСОБА_1 завдані збитки у добровільному порядку до місцевого бюджету Парафіївської територіальної громади не відшкодував; нею станом на 28.03.2023 не вживались і не планується вжити заходи, зокрема подання позову, про стягнення на користь територіальної громади шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову риби на ставку Соловйовий. (арк. 25, 27).
Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. У пункті 3 ч. 2 цієї статті вказано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).
Частина 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» приписує, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання, серед іншого, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами; такими обставинами, серед інших, є: збройний конфлікт, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади тощо.
В частині 3 ст. 3 Закону України «Про основи національного спротиву» вказано, що завданнями територіальної оборони, серед іншого, є своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості; участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій; участь у підготовці громадян України до національного спротиву; участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об'єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних рад, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування; участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій; участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах; участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях; участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями; участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника); участь у наданні населенню правничих послуг у порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з організації та участі у здійсненні заходів, пов'язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території.
З викладеного випливає, що вилов ОСОБА_1 07.04.2022 риби в період військової агресії Російської Федерації на території України та порушення логістики з постачанням продуктів харчування на території Чернігівської області з метою передання цієї риби працівникам територіальної оборони і реальне здійснення ОСОБА_1 цієї мети є діями, спрямованими на підтримання відповідачем боєздатності (дієздатності) сил територіальної оборони. За своєю правовою суттю ця дія є наданням під впливом непереборної сили (дії іноземного ворога: військова агресія Російської Федерації проти України, збройний конфлікт з нею, що спричинив відповідні військові дії, неоголошену війну, безлади, вторгнення) допомогою особам, які, перебуваючи у складі територіальної оборони, захищають Україну, в тому числі й мешканців всього Прилуцького р-ну, а отже й мешканців і Парафіївської об'єднаної територіальної громади, і самого ОСОБА_1 . Апеляційний суд не може не зазначити, що останній у вищеописаний спосіб в умовах форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сприяв Парафіївській селищній раді у виконанні її завдань та повноважень, передбачених ч. 3 ст. 14 і ч. 3 ст. 3 Закону України «Про основи національного спротиву». Такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням норми ч. 6 ст. 82 ЦПК України, відповідно до якої ухвала суду про закриття кримінального провадження у справі № 733/315/22 і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності як така, що набрала законної сили, є обов'язковою для апеляційного суду про правові наслідки дій ОСОБА_1 - особи, стосовно якої її постановлено, в питанні, чи мали місце дії, про які йдеться у цій ухвалі, чи вчинені вони ОСОБА_1 та з якою метою їх вчинено.
У зв'язку з наведеним можливість задоволення позову категорично виключається.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 орієнтує суди нижчих ланок на те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 59).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з підп. 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
За змістом ч. 3 ст. 29, п. 4-1 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів.
Прокуратура належно обґрунтувала та довела підстави для представництва інтересів держави в особі Парафіївської селищної ради у цій справі. Так, наявність інтересів держави та суспільного інтересу Прокуратура обґрунтовує порушенням встановленого законом порядку використання водних біоресурсів, і невиконанням вказаною Радою обов'язку здійснення контролю за виконанням завдавачем шкоди, спричиненої незаконним виловом риби, обов'язку її відшкодувати.
Вищезгаданою ухвалою у справі № 733/315/22 встановлено, що незаконний вилов риби відповідач здійснив на території Парафіївської об'єднаної територіальної громади Прилуцького р-ну Чернігівської обл.
Тож виходячи з наведеного у попередніх 6 абзацах, прокурор звернувся з позовом в інтересах належного позивача - Парафіївської селищної ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову, але не з тих мотивів, які наведено в апеляційній скарзі, то в силу названої норми права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України з Прилуцької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 належить стягти 4026 грн 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2024 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, відмовити.
Стягти з Прилуцької окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. на відшкодування судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції.
Головуючий: Судді: