13 січня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/19737/24
Провадження № 33/820/57/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Рвачова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Рвачова О.О. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 13.07.2024 року о 23 год. 41 хв. ОСОБА_1 в м.Хмельницькому по вул. Староміська, 2 керував автомобілем «Ауді» А6 н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було поверхнево розглянуто дану справу, не було здійснено повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи.
З відеозапису, який долучений до матеріалів справи, вбачається що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», однак після цього виразив відмову від проходження огляду на місці зупинки автомобіля, однак працівниками поліції не було запропоновано останньому пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, що свідчити про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку №1103, п.7 Розділу І Інструкції №1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч.5 ст.266 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рвачов О.О. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наведених у апеляційній скарзі підстав.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Рвачова О.О., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст..252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№102048 від 14.07.2024, що 13.07.2024 року о 23 год. 41 хв. ОСОБА_1 в м. Хмельницькому по вул. Староміська, 2 керував автомобілем «Ауді» А6 н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудні боді камери. Від керування транмопртним засодом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення,
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння,
- направленням на огляд водія транспортного засобу,
- відеозаписом з місця події.
Долучені до справи докази є належними та допустимими, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», але після цього виразив відмову від проходження огляду на місці зупинки автомобіля, однак працівниками поліції не було запропоновано останньому пройти медичний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, з урахуванням його фактичних дій та по суті ухилення від проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а також невизнання вини, апеляційний суд вважає обраною тактикою захисту та намаганням уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки ці доводи захисту повністю спростовуються зібраними у справі доказами, в тому числі наданими суду відеозаписами.
Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керування ОСОБА_1 , в ході спілкування із водієм були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, у зв'язку з чим поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, однак він відмовляється від проходження такого огляду, погоджується, що вживав спиртні напої та неполягає неодноразово на тому, щоб поліцейські оформили протокол за вчиненням ним правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Після чого поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього та роз'яснили ст.63 Конституції України та права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП.
Слід зазначити, що надані відеозаписи повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. На відео чітко зафіксовано увесь перебіг події, які підтверджують обставини справи, а саме: факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, у закладі охорони здоров'я та його відмова від проходження такого огляду.
Об'єктивних даних, які вказували би на відсутність складу правопорушення в діях ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп'яніння.
Інспектором поліції в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції №1452/735, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (а/с 10).
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що працівники поліціїї під час проведення огляду на стан сп'яніння недотримались встановленого законом порядку огляду, а саме провели такий огляд з порушенням ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку №1103, п.7 Розділу І Інструкції №1452/735, є неспроможними та не заслуговують на увагу.
Ставлячи питання про скасування постанови, апелянт конкретних фактів порушення ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку №1103, п.7 Розділу І Інструкції №1452/735 органами поліції не навів, а виключно обмежився перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Тож, апеляційний суд не вбачає у діях суду першої інстанції ознак упередженості, необ'єктивності та формальності підходу до розгляду цієї справи, доказів на підтвердження зворотного стороною захисту не надано, тому апеляційний суд не погоджується з наведеними вище доводами апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права на захист особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР України, постанова судді є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Рвачова О.О. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК