14 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/24093/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
26.12.2024 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Розгляд заяви судом відкладався у зв'язку із перебуванням у період з 24.12.2024 по 10.01.2025 судді Єфіменко О.В. у відпустці.
Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3,5 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022 внесені зміни в ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Зокрема частинами 1-2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців). Такі правовідносини регулюються положеннями ч.2 ст. 233 КЗпП України.
Як свідчать матеріали справи спірні відносини щодо виплати грошового забезпечення виникли за період з 23.11.2021 по 19.05.2023. При цьому, внесені зміни до ст.233 Кодексу законів про працю України 19 липня 2022 року, тобто спірні правовідносини за період з 23.11.2021 по 18.07.2022 виникли до внесення змін до положень КЗпП України. А тому дані спірні правовідносини підлягають розгляду без обмеження будь-яким строком права працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин діяла норма щодо необмеженості будь-яким строком строку звернення до суду стосовно подачі позовів про стягнення належної позивачу при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, то у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.
Щодо виплати обрахунку грошового забезпечення у період з 19.07.2022 по 19.05.2023, суд враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року, та він діяв у оскаржуваний період з 19.07.2022 по 30.04.2023.
Крім того, суд враховує, що позивач звільнився із військової службу лише 19.07.2024, а тому мав законні сподівання на отримання коштів під час звільнення.
З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відсутні, оскільки доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є помилковими.
Керуючись статтями 122, 240, 242-246, 248, 256, 295 КАС України суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Суддя О.В. Єфіменко