Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 січня 2025 року Справа№200/8582/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099334) про зобов'язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з виплатою заборгованості,
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивач просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15 листопада 2024 року № 32693-35870/Р-03/8-2000/24 про відновлення та виплати заборгованості з моменту її виникнення по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з моменту її виникнення, яка утворилась за період її несплати у повному обсязі ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 15 листопада 2024 року за № 32693-35870/Р-03/8-2000/24, позивач отримав відмову головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення та виплати заборгованості по щомісячним страховим виплатам.
Отже, позивач вважає, що такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправними, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. Даною ухвалою позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
19 грудня 2021 року на адресу суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог мотивуючи це тим, що на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1467 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині передачі носіїв інформації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області передало до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в електронній формі виплатні документи на січень 2023 року, на підставі яких ОСОБА_1 було продовжено виплати з 01.01.2023 року.
Справа про страхові виплати ОСОБА_1 до Головного управління не передавалась. Заборгованість щодо нарахованої, але не виплаченої страхової виплати ОСОБА_1 до Головного управління не передавалась, у зв'язку з чим Головне управління ПФУ в Харківській області повідомляє суд про неможливість подати докази, витребувані судом.
Згідно з інформацією наявною в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі якої ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував страхові виплати - не діє.
Враховуючи вищезазначене щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 було припинено з 01.01.2024 року у розмірі 6044,81 на підставі пункту 8 частини першої статті 40 та частини другої статті 9 Закону № 1105, заборгованість відсутня
Таким чином, представник відповідача вважає, що у даному випадку немає жодних підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
24 грудня 2024 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15 листопада 2024 року № 32693-35870/Р-03/8-2000/24 про відновлення та виплати заборгованості з моменту її виникнення по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати працездатності, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з моменту її виникнення, а саме з 01 січня 2024 року і по теперішній час, яка утворилась за період її несплати у повному обсязі ОСОБА_1 .
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
Позивач є отримувачем страхових виплат на підставі довідки МСЕК про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ДОН-04 № 038105 від 22.04.2009 року.
На підставі постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 496807 (05221.0) від 26.01.2024 року ОСОБА_1 з 01.01.2024 року припинено виплату щомісячних страхових виплат. Причина припинення - п. 8 ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 9 Закону України № 1105-XIV.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати щомісячних страхових виплат.
Листом № 32693-35870/Р-03/8-2000/24 від 15.11.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про те, що питання поновлення виплати щомісячної страхової виплати може бути вирішене у разі особистого звернення позивача з відповідною заявою, у встановленому порядку та після підтвердження відповідним територіальним органом соціального захисту населення інформації про реєстрацію в ЄІБДВПО.
Право позивача на отримання страхових виплат відповідачами не оскаржується.
Отже, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати позивача щомісячних страхових виплат з 01.01.2024 року.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1105, тут і далі в редакції, чинній на момент припинення позивачеві страхових виплат).
Ст. 36 Закону № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Строки проведення страхових виплат визначені ст. 47 вказаного Закону.
Відповідно ч. 1 ст. 47 Закону № 1105 страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
Ч. 5 та 6 ст. 47 Закону № 1105 визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 4 та 7 ст. 47 Закону № 1105 виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці».
Згідно зі ст. 46 Закону № 1105 (у редакції на момент припинення виплати позивачу страхових виплат) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 страхова виплата призначена на підставі висновку МСЕК від 22.04.2009 року безстроково, разом з цим виплати припинені з 01.01.2024 на підставі Постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 496807 від 26.01.2024 року.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що припинення позивачу виплати раніше призначеної щомісячної страхової виплати здійснено за відсутності підстав, передбачених Законом № 1105-ХIV, а отже, є протиправним.
Посилання відповідача на те, що для поновлення страхових виплат позивач мав особисто звернутися до відповідача, є безпідставними, оскільки, як зазначено у листі від 15.11.2024 року № 32693-35870/Р-03/8-2000/24 заява від 09.11.2024 про продовження страхової виплати, яка зареєстрована за № 923621, подана позивачем через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. А обраний позивачем спосіб їх подання (через особистий кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України з попередньою ідентифікацією позивача) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, особиста явка заявника до територіального органу Пенсійного фонду України для подання заяви про поновлення страхових виплат законодавством не передбачена.
При обранні способу захисту прав позивача суд враховує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області з 01 січня 2023 року (у зв'язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України).
З огляду на наведене відповідачем протиправно не поновлено щомісячні страхові виплати, які призначені позивачу безстроково, а припинені без прийняття відповідного рішення та за відсутності підстав, передбачених Законом № 1105-ХIV.
Обираючи спосіб захисту та відновлення порушеного права позивача судом враховано те, що з позову та доданих до нього матеріалів, а також з правовідносин, що виникли між сторонами, вбачається, що фактичним предметом спору в даній справі є відмова відповідача в поновленні нарахування та виплати страхових виплат за заявою позивача як внутрішньо переміщеної особи (а не припинення їх виплати, що відбулося не відповідачем, а іншим суб'єктом владних повноважень).
Застосовуючи механізм захисту права позивача на отримання страхових виплат, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд вважає, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, ч. 2 ст. 9 КАС України, позов належить задовольнити шляхом визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01 січня 2024 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат з 01 січня 2024 року.
В цьому випадку, суд звертає увагу, що зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу страхових виплат з 01.01.2024 року (як спосіб відновлення порушеного права) фактично поглинає похідну вимогу щодо зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість, що утвориться з 01.01.2024 року.
Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 15 листопада 2024 року № 32693-35870/Р-03/8-2000/24 задоволенню не підлягають, оскільки вказаний лист носить суто інформативний характер та не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що перешкоджає відновленню права на отримання позивачем страхових виплат.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1065 грн. (платіжна інструкція № 0.0.4037504410.1 від 29.11.2024 року).
Як вбачається з характеру позовних вимог ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (позов був поданий через систему «Електронний суд»).
Отже, враховуючи викладене та співмірність заявлених та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 700 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099334) про зобов'язання поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з виплатою заборгованості - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099334) щодо відмови в поновленні нарахування та виплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячних страхових виплат з 01 січня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099334) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячних страхових виплат з 01 січня 2024 року.
В задоволенні решти позовних відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099334) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 700 (сімсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.М. Тарасенко