Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2025 року Справа№200/6482/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Донецькій області,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13 травня 2024 року № 0276659-2410-0515-UА14120090000098500, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно у сумі 5457,15 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UА14120090000098500, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно у сумі 5294,25 грн.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та докази; зобов'язано відповідача надати суду копії документів, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень: відомості про об'єкт нерухомого майна щодо якого позивачу нараховано податкове зобов'язання, відомості щодо встановлення ставки податку відносно об'єкту нерухомого майна, належного позивачу (копії рішень органу місцевого самоврядування за звітні періоди), а також докази направлення позивачу та отримання останньою оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (а.с. 23).
30 вересня 2024 року від Головного управління ДПС у Донецькій області до суду надійшов відзив на позов, в якому також заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 28-30).
1 жовтня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 59-62).
Ухвалою суду від 1 жовтня 2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 64).
3 жовтня 2024 року від Головного управління ДПС у Донецькій області до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 69-72).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові та відповіді на відзив зазначено наступне.
30 серпня 2024 року позивачем було отримано поштове відправлення від Головного управління ДПС у Донецькій області з податковими повідомленнями-рішеннями від 13 травня 2024 року № 0276659-2410-0515-UA14120090000098500 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2023 року на суму 5457,15 грн та від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UA14120090000098500 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2022 рік на суму 5294,25 грн.
В обох податкових повідомленнях рішеннях об'єктом майна, за який нараховується податкове зобов'язання, зазначено об'єкт площею 162,9 кв.м, що розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, пр.-т Миру, буд. 5.
Зазначене нежитлове приміщення належать позивачу на праві власності.
У зв'язку із введенням на території України воєнного стану Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» № 2142-ІХ від 24 березня 2022 року доповнено Податковий кодекс України підпунктом 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, відповідно до якого не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкт нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велись) бойові дії.
Зазначена норма діяла протягом періоду з 1 березня 2022 року по 5 травня 2023 року.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25 квітня 2022 року № 75 Краматорську міську територіальну громаду внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 року № 697 запроваджено проведення обов'язкової евакуації з Донецької області.
22 грудня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії […], який набрав чинності 27 грудня 2022 року, згідно з яким Краматорська міська територіальна громада, на якій розташоване нерухоме майно позивача, з 24 лютого 2022 року віднесена до 1 підгрупи територій, на яких ведуться (велися) бойові дії - «Території можливих бойових дій».
Як вбачається з даного Переліку, дата припинення можливості бойових дій для Краматорської територіальної громади є невизначеною.
Абзацом 16 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1364 від 6 грудня 2022 року встановлено, що території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) […], вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, […].
Отже, Краматорська територіальна громада з 24 лютого 2022 року і по сьогоднішній день вважається територією, на якій ведуться бойові дії.
Позивач зауважує, що відповідач посилається на редакцію пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яка набула чинності лише 6 травня 2023 року, але враховуючи принцип незворотності дії в часі законів і інших нормативно-правових актів, зазначена редакція не має застосовуватись до правовідносин, що виникли до 6 травня 2023 року.
Враховуючи наведене, податкові повідомлення-рішення відповідача від 13 травня 2024 року № 0276659-2410-0515-UA14120090000098500 та від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UA14120090000098500 є неправомірними та підлягають скасуванню (а.с. 1-6, 94-98).
У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив Головне управління ДПС у Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.
Відповідно до даних ІКС «Податковий блок» у підсистемі «Реєстрація ПП» у Реєстрі платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за фізичною особою ОСОБА_1 обліковується, в тому числі, нежитлове приміщення загальною площею 162,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (ПК України) фізичні особи, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
На підставі відомостей з Реєстру фізичних осіб були сформовані в автоматичному режимі податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 0276659-2410-0515-UA14120090000098500 сумі 5457,15 грн за 2023 рік, та від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UA14120090000098500 у сумі 5294,25 грн за 2022 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), які були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені останній 30 серпня 2024 року.
Стосовно обґрунтувань позивача з приводу неправомірності зазначених податкових повідомлень-рішень із посиланням на те, що у період з 1 березня 2022 року по 5 травня 2023 року об'єкт нерухомості підлягав звільненню від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач зазначив, що згідно з пп. 37.3.4. п. 37.3 ст. 37 ПК України підставою для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є скасування цього обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Відповідно до пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ, тимчасово положення ст. 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: […] тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, […] не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Згідно зі змістом цього ж підпункту у редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення ст. 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується: 1) […] за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб; починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій […], які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Відмінність між змістом пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ та у редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ полягає у заміні початково використаного законодавцем словосполучення «на яких ведуться (велися) бойові дії» на словосполучення «що розташовані на територіях активних бойових дій».
Відповідач значив, що Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25 квітня 2022 року № 75, яким було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, не може бути поширений на спірні правовідносини, так як даний наказ був виданий на подальший розвиток положень постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457, яка стосувалась підтримки окремих категорій населення у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, а не з питань щодо справляння податків і зборів.
На подальший6 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України розвиток положень пп. 69.22 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України було прийнято постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», пунктом 1 якої установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року № 309 визначено перелік відповідних територій, на яких ведуться активні бойові дії, території можливих бойових дій та тимчасової окупації, і відповідні періоди, протягом яких може бути надано пільгу щодо місцевих податків, яким у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша), території активних бойових дій (частина друга) […], згідно з яким територію Краматорської міської територіальної громади Донецької області з 24 лютого 2022 року віднесено до територій можливих бойових дій.
Враховуючи, що пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України у редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ є актом права, який прийнятий пізніше у часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме вказана редакція даного підпункту.
Як наслідок, за 2022 та 2023 роки фізичні особи не звільняються від нарахування і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нерухомості, які розташовані на території Краматорської міської територіальної громади.
Стосовно поширення на спірні правовідносини положень ст. 58 Конституції України відповідач зазначив, що відповідно до цієї норми закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте, правова категорія «юридична відповідальність» не поглинає правову категорію «податковий обов'язок», у зв'язку із чим норми ст. 58 Конституції України є незастосовними відносно спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 28-30, 69-72).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 ; згідно з довідкою переселенця від 8 липня 2022 року № 3010-7501117960 місце фактичного проживання/перебування: АДРЕСА_3 (а.с. 8-11).
Відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без статусу юридичної особи, код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 (а.с. 32-33, 111).
Як встановлено судом на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 232043336 від 11 листопада 2020 року, позивачу на праві власності належить об'єкт нежитлової нерухомості, а саме: нежитлове приміщення магазину загальною площею 162.9 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2218532214129; номер об'єкту в РПВН: 15316402; час реєстрації: 6 листопада 2020 року (а.с. 12-13).
13 травня 2024 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0276659-2410-0515-UА14120090000098500, яким позивачу згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єкта нежитлової нерухомості (код платежу 18010300); об'єкт оподаткування - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 162,90 кв.м, податковий період - 2023 рік; податкова ставка 0,50%; сума податкового зобов'язання - 5457,15 гр; підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України на бюджетний рахунок UА748999980314000512000005630, отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (а.с. 15, 54, 56).
10 червня 2024 Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0646015-2410-0515-UА14120090000098500, яким позивачу згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єкта нежитлової нерухомості (код платежу 18010300); об'єкт оподаткування - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 162,90 кв.м, податковий період - 2022 рік; податкова ставка 0,50%; сума податкового зобов'язання - 5294,25 грн; підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України на бюджетний рахунок UА748999980314000512000005630, отримувач - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (а.с. 14, 55, 57).
30 серпня 2024 року зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем засобами «Укрпошта» (а.с. 16-17).
Будучи не згодною із даними повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Згідно зі ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року; ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.6.1 п. 266.6, пп. 266.5.1 п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Як встановлено судом, рішенням Краматорської міської ради від 8 липня 2021 року № 11/VIII-642 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади» встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Краматорської територіальної громади, для фізичних та юридичних осіб, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування для всіх типів об'єктів нерухомості та всіх видів територіальних зон міста (а.с. 52-53).
Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі орган.
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 267.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
У відповідності до пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. […].
Згідно з п. 266.10.1. ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.
Як вже зазначалось судом Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
За приписами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 15 березня 2022 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства в період дії воєнного стану», яким п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.22 такого змісту:
«Тимчасово положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об'єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.».
Зазначений закон набув чинності 5 квітня 2022 року.
Отже, відповідно до внесених до ПК України з 5 квітня 20022 року змін у періоди з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, за об'єкти нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки не підлягав нарахуванню та сплаті.
Станом на 5 квітня 2022 року перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затверджений не був.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих
територій України 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Мінюсті України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, було затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
Відповідно до змін, внесених до наведеного вище наказу наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 80 від 28 квітня 2022 року, станом на 27 квітня 2022 року до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), віднесена Краматорська міська територіальна громада.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457, на виконання якої Міністерством з питань реінтеграції був прийнятий наказ № 75, не містить приписів щодо її застосування у податкових правовідносинах (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/457-2022-%D0%BF#Text).
6 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Постанова № 1364), відповідно до п. 1 якої (у редакції, чинній станом на час її прийняття) до «територій, на яких ведуться (велися) бойові дії» відносяться «території можливих бойових дій» та «території активних бойових дій»; в редакції, чинній станом на час прийняття відповідачем спірних рішень, до «територій, на яких ведуться (велися) бойові дії», включаються «території можливих бойових дій», «території активних бойових дій» та «території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси».
Пунктом 1 Постанови № 1364 встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій
На виконання Постанови № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 22 грудня 2022 року був прийнятий наказ № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004) (далі - Наказ № 309), яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого (у первинній редакції та редакції, чинній на момент прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень) Краматорську міську територіальну громаду (код UA14120090000098500) віднесено до «територій, на яких ведуться (велися) бойові дії» (підрозділ «території можливих бойових дій»), дата виникнення можливості бойових дій - 24 лютого 2022 року (дата припинення можливості бойових дій не встановлена). Також зазначеним наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75.
Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» внесено зміни до пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з якими вказаний підпункт викладено в такій редакції:
«…Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
[…]
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
[…]
Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.
При цьому річна сума платежу по об'єктах нерухомого майна, визначених цим підпунктом, визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об'єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із ст. 266 цього Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов'язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню. …».
Зазначений закон набув чинності 6 травня 2023 року.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (за виключенням визначених законом випадків) неодноразово зазначав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішеннях № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року, № 3-рп/2001 від 5 квітня 2001 року, № 6-рп/2012 від 13 березня 2012 року.
Так, у рішенні № 6-рп/2012 від 13 березня 2012 року зазначено: «[…] Конституційний Суд України у своїх рішеннях вже висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно- правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом […]».
Таким чином, закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. При цьому у другому випадку такі акти поширюються на ці відносини з моменту набрання чинності, а не з моменту виникнення відповідних відносин. В окремих випадках законодавець вказівкою в перехідних положеннях «нового» нормативно-правового акта може зберегти праворегуляторний вплив визнаного нечинним нормативно-правового акта на певні суспільні відносини, які продовжують тривати після набрання чинності «новим» (переживаюча дія).
Здатність закону регулювати відносини з моменту їхнього виникнення у минулому, є зворотною дією нормативно-правового акта в часі, яка для цілей стабільності суспільних відносин застосовується лише в разі скасування чи пом'якшення юридичної відповідальності.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 9901/315/20, а також у постанові Верховного Суду від 25 липня 2023 року у справі № 816/1247/16.
Враховуючи наведене, норма права, викладена у пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції, яка набула чинності 6 травня 2023 року, не підлягає застосуванню до правовідносин щодо податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які виникли та існували до цієї дати (до 6 травня 2023 року).
За нормами ПК України, які були чинними у період з 24 лютого 2022 року по 5 травня 2023 року (включно), умовою для не нарахування та не сплати фізичною особою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, було розташування таких об'єктів на «території, на якій ведуться (велися) бойові дії».
Як вже зазначалось судом вище, згідно з Наказом № 309 Краматорську міську територіальну громаду (UA14120090000098500) віднесено до «територій, на яких ведуться (велися) бойові дії» (підрозділ «території можливих бойових дій») з дата виникнення можливості бойових дій - 24 лютого 2022 року.
Таким чином, обов'язок сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у фізичних осіб, яким це нерухоме майно належить на праві власності, у випадку, коли це нерухоме майно розташоване саме на «території можливих бойових дій», виник лише з 6 травня 2023 року.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, п. 43).
Враховуючи наведене, суд висновує, що за періоди з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 1 січня 2023 року по 5 травня 2023 року позивач була звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, пр.-т Миру, буд. 5.
Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UA14120090000098500 є протиправним та підлягає скасування в частині податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єкта нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), тобто, в сумі 4411,88 грн [5294,25 грн / 12 місяців х 10 місяців], а податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 № 0276659-2410-0515-UA14120090000098500 є протиправним та підлягає скасування в частині податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єкта нежитлової нерухомості (код платежу 18010300), за період з 1 січня 2023 року по 5 травня 2023 року (включно), тобто, в сумі 1892,40 грн [1819,05 грн (5 457,15 грн / 12 місяців х 4 місяці) + 73,35 грн (5 457,15 грн / 12 місяців / 31 день травня х 5 днів травня)].
Таким чином, адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з квитанцією ІD: 9039-1284-2845-2774 від 2 грудня 2024 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с. 19, 22).
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становить 10 751,40 грн.
За висновком суду спірні рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 6304,28 грн (4411,88 грн + 1892,40 грн), що складає 58,64% від ціни позову.
Враховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягають витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 710,25 грн (1211,20 грн * 58,64%).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 13 травня 2024 року № 0276659-2410-0515-UА14120090000098500 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 1892,40 грн (за період з 1 січня 2023 року по 5 травня 2023 року).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 10 червня 2024 року № 0646015-2410-0515-UА14120090000098500 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 4411,88 грн (за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року).
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187, зареєстроване місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 710 (сімсот десять) грн 25 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна