Справа № 750/12277/24
Провадження № 2/750/203/25
14 січня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мойсієнко К.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього згідно судового наказу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2023 року на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину), починаючи з 28 грудня 2022 року та до досягнення дітьми повноліття.
Обґрунтував позивач, зокрема, свій позов тим, що з початком повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідач разом з дітьми виїхала до Європейського союзу. Проте, у червні 2024 року їх син ОСОБА_5 повернувся із-за кордону і на даний час проживає разом із батьком. Враховуючи викладене, позивач на підставі статті 192 Сімейного кодексу України, просить зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього згідно судового наказу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2023 року на утримання дочки ОСОБА_6 до 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину) до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач відзив на позов не подала.
У судовому засіданні позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, а також стягнути з відповідача понесені у справі судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце його проведення повідомлялася у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань до суду не подала.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 березня 2008 року, який заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2022 року було розірвано (а.с. 9).
Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12, 13).
Судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину), починаючи з 28 грудня 2022 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 11).
Згідно копії довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 5422 від 22.08.2024 ОСОБА_1 , його колишня дружина - ОСОБА_2 , а також їх діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Відповідно до копії акту від 23 серпня 2024 року, ОСОБА_2 разом з дочкою ОСОБА_4 не проживають за вказаною адресою із серпня 2022 року (а.с. 14).
Крім того, судом встановлено, що судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 вересня 2024 року у справі № 750/12281/24 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджено, що аліменти з позивача стягнуто на двох його неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку згідно судового наказу Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 січня 2023 року у справі № 750/9624/22.
Обґрунтовуючи свої вимоги про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на ту обставину, що неповнолітній син ОСОБА_3 повернувся із закордону і проживає разом з ним, що на його думку, є підставою для зменшення аліментів шляхом подання відповідного позову.
Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, виходячи з наступного.
Згідно із частинами сьомою, восьмою статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Наданими доказами підтверджено, що син сторін на час розгляду справи судом проживає разом з батьком, тобто змінилися обставини після видачі судового наказу про стягнення аліментів, що є підставою для припинення періодичних платежів, як це передбачено ч. 4 ст. 273 ЦПК України.
У даній справі позивач фактично ставить питання про припинення стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , проте такої вимоги не заявив, а пред'явив позов про зменшення розміру аліментів, що в даному не може бути застосовано до правовідносин, що склалися між сторонами.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, з підстав заявлених позивачем, позов задовленню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя