Справа № 466/1085/23
Провадження № 1-кп/466/182/25
13 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та обвинуваченого за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_16 ,-
В процесі розгляду Шевченківським райсудом м. Львова обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022140000000081 від 16.02.2022 року , про обвинувачення ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_16 за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України , прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинувачених у виді тримання під вартою, термін якого завершується 16.01.25 року. Свої вимоги мотивує тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених не зменшились та існують на теперішній час.
Підставою для внесення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, в ході розгляду судового провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5, ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачені можуть переховуватися від суду ; вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 мають непогашену та не зняту судимість за вчинення тяжких умисних злочинів, що свідчить про їх стійку злочинну поведінку, небажання ставати на шлях виправлення, у зв'язку з чим вказані особи , перебуваючи на свободі, можуть вчинити інші кримінальні правопорушення.
У зв'язку з викладеним виникла необхідність у продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м'якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та їх захисники, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначили, що останній не навів жодних нових ризиків, що можуть бути підставою для продовження строку тримання під вартою обвинувачених. Крім того, первинно визначена сума застави є для них непомірною. Відтак, просили обрати такий запобіжний захід , який не буде пов'язаний з триманням осіб під вартою, або зменшини розмір застави до мінімального.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання , колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Як вбачається зі змісту ухвали Шевченківського райсуду м. Львова від 18.11.24 р., строк дії визначеного судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 16.01.25.
Згідно частин 1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Суд ураховує, що на даному етапі розгляду кримінального провадження суд не вправі визнавати особу винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, водночас суд доходить висновку, що причетність ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 до вчинення кримінального правопорвшення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_16 відповідно за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України України, у клопотаннях прокурора є обґрунтованою і достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу.
Колегія суддів також враховує, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, виходячи з ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини .
Так, ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа "Бекчиєв проти Молдови").
Також, серед іншого, потрібно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, статки, зв'язки з державою, в якій його переслідували в межах закону, та його міжнародні контакти (справа «В. проти Швейцарії», «Пунцельт проти Чехії»).
При цьому, згідно з практикою ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі обставини справи та дані, що характеризують спосіб життя обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить їх належної процесуальної поведінки .
На підставі викладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертою цієї статті. Підстав для зміни розміру застави, первинно визначеної при обранні вказаного виду запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинувачених альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 376 КПК України, суд,-
постановив :
Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_17 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев'яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з визначенням розміру застави в сумі 496 200 ( чотириста дев'яносто шість тисяч двісті ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким, що до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 466 020 (чотириста шістдесят шість тисяч двадцять ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити обвинуваченому за ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в 200 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_16 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважатиметься таким , щодо до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з визначенням розміру застави в сумі 99 240 ( дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок ) грн., строком на 60 діб, до 14 березня 2025 року включно.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинувачену ОСОБА_14 наступні обов'язки :
- прибувати на кожну вимогу суду для участі в судових засіданнях ;
- не відлучатись за межі Львівської області без дозволу суду ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи ;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважатиметься такою, що до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків обвинуваченими , застава звертається в дохід держави.
Скерувати ухвалу для виконання у Державну установу «Львівська установа виконання покарань (№19)».
На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду, обвинуваченими, які знаходяться під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 14 січня 2025 року, о 09 год. 30 хв.
Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2