ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2025Справа № 917/2246/24
Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" про забезпечення позову по справі
за позовом Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", м. Полтава
до відповідачів: 1. Міністерства юстиції України, м. Київ
2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету
Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Світлани Юріївни, с. Пришиб, Кременчуцький район, Полтавська область
про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, скасування рішень державного реєстратора, -
12.12.2024 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" до відповідачів: 1. Міністерства юстиції України, 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Світлани Юріївни про:
1. Визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2024 № 2919/7 "Про відмову у задоволені скарги";
2. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74792896 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042) щодо об'єкта нерухомого майна 1689982653101 із номером запису про право власності 36646950;
3. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74792421 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042), щодо об'єкта нерухомого майна 1690010353101 із номером запису про право власності 36637610;
4. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74793383 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042), щодо об'єкта нерухомого майна 1244872553101 із номером запису про право власності 36645591;
5. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74792712 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042), щодо об'єкта нерухомого майна 1764661753101 із номером запису про право власності 36635807;
6. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74793667 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042), щодо об'єкта нерухомого майна 931427153240 із номером запису про право власності 36644001;
7. Скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74793252 про державну реєстрацію припинення права власності ПП "Автопаркінг Плюс" (код ЄДРПОУ 43627042), щодо об'єкта нерухомого майна 931325153240 із номером запису про право власності 36646719 (вх. №2346/24).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що незважаючи на наявність ухвали від 05.07.2024 Октябрського районного суду міста Полтави по справі №554/6269/21, якою накладено арешт на вказане вище нерухоме майно, відповідачем 2 було здійснено реєстраційні дії щодо припинення права власності Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс". Наказом Міністерства юстиції України № 2919/7 від 03.12.2024 «Про відмову у задоволені скарги» вирішено відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства «Автопаркінг Плюс» від 14.10.2024 у зв'язку з тим, що рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 №№ 74792896, 74792421, 74793383, 74792712, 74793667, 74793252 відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав. Підставою видання оскаржуваного наказу слугував Висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 12.11.2024. Позивач категорично не погоджується з висновками, які стали підставою для прийняття Міністерством юстиції України наказу від 03.12.2024 № 2919/7 «Про відмову у задоволені скарги», вважає його протиправним та таким, що винесений із порушенням норм чинного законодавства, а рішення державного реєстратора виконавчого комітету Пришибської сільської ради, Полтавська обл. Костенко Руслани Юріївни - такими, що підлягають скасуванню.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив
вжити заходів щодо забезпечення позову у справі № 917/2246/24 за позовом Приватного підприємства «Автопаркінг Плюс» до Міністерства юстиції України, до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Руслани Юріївни шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірного об'єктів нерухомого майна.
Ухвалою від 16.12.2024 Господарського суду Полтавської області передано позовну заяву Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" до відповідачів: 1. Міністерства юстиції України, 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Світлани Юріївни про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, скасування рішень державного реєстратора (вх. №2346/24 від 12.12.2024 року) та додані до неї документи, а також заяву про забезпечення позову (вх. №16944 від 13.12.2024 року) та додані до неї документи за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" до відповідачів: 1. Міністерства юстиції України, 2. Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Світлани Юріївни про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, скасування рішень державного реєстратора (вх. №2346/24 від 12.12.2024 року) та додані до неї документи, а також заяву про забезпечення позову (вх. №16944 від 13.12.2024 року) та додані до неї документи передані на розгляд судді Князькову В.В.
Ухвалою від 09.01.2025 судом було повернуто заяву про забезпечення позову Приватному підприємству "Автопаркінг Плюс".
10.01.2025 позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просив вжити заходів щодо забезпечення позову у справі № 917/2246/24 за позовом Приватного підприємства «Автопаркінг Плюс» до Міністерства юстиції України, до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Пришибської сільської ради Полтавської області Костенко Руслани Юріївни шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо наступних об'єктів нерухомого майна:
- громадської будівлі (автостоянки), загальна площа (кв.м.): 0,7, матеріали стін: цегла, Опис: Громадська будівля (вбиральня) літера Б-1, складова частина огорожа № 1, Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.12.2024 22 огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення № 6, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1764661753101;
- громадської будівлі (автостоянки) (складові частини об'єкта нерухомого майна: громадський будинок (будівля охорони), «А-1», загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м.): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота, № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, № 5, довжиною 90 п.м., з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість - 3 шт., адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1690010353101;
- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м.): 102.9, Опис: 1 - коридор площею 8,3 кв.м., 2 - кімната площею 9,1 кв.м., 3 - кімната площею 9,4 кв.м., 4 - коридор площею 7,0 кв.м., 5 - кімната площею 4,0 кв.м., 6 - кімната площею 9,3 кв. м., 7 - приміщення площею 52,3 кв.м., 8 - кладова площею 1,8 кв.м., 9 - кладова площею 1,7 кв.м., адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1689982653101;
- будівлі охорони (складові частини об'єкта нерухомого майна: (будівля охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м., вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м., огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м., ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м., замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м., естакада металева, 1 шт.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок, 60а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна об'єкта нерухомого майна 931427153240;
- будівлі охорони, площею 36,6 кв.м. (складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м., вбиральня, 1, Б, площа 1,4 кв.м., огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м., ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м., замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м., огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 931325153240;
- автостоянки (складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м., будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м., огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м., ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м., ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м., замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1244872553101.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що рішенням шістдесятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 08.11.2024, прийнятого за результатом розгляду питання № 19 «Про питання господарського відання», вирішено закріпити в установленому законодавством порядку на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Полтава - сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності за адресами: вул. Героїв України, 2; вул. Шосе Київське, 60а; вул. Нікітченка (вул. Джохара Дудаєва), 7а; вул. Нікітченка (вул. Джохара Дудаєва), 2в; вул. Великотирновська, 19а. З проекту рішення достеменно неможливо встановити перелік об'єктів, які були передані КП «Полтава-Сервіс» у господарське відання, адже у п. 1 проекту Рішення Відповідач обмежується визначенням «об'єкти, розташовані на земельних ділянках комунальної власності». З цього випливає, що всі об'єкти розташовані на земельних ділянках були передані у господарське відання КП «Полтава-Сервіс». Разом з тим, на вищезазначених земельних ділянках розташовані об'єкти, що були належні на праві власності Позивачу до прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень. Як вказує позивач, у разі задоволення у даній справі позовної заяви та скасування рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Пришибської сільської ради, Полтавська обл., Костенко Руслани Юріївни від 28.08.2024 № 74792896 № 74792421 74793383 № 74792712 № 74793667 № 74793252 - відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ПП «Автопаркінг Плюс» поновить своє право власності на відповідні об'єкти нерухомого майна шляхом внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Однак у разі вчинення реєстраційних дій щодо такого майна на користь третіх осіб, у тому числі, під час судового розгляду справи, обраний позивачем спосіб захисту не буде ефективним з урахуванням норм чинного законодавства та практики Верховного Суду. Але, якщо на таке майно не накласти арешт шляхом заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - це призведе до можливого відчуження такого майна належного Приватному підприємству «Автопаркінг Плюс» на користь третіх осіб, та зумовить необхідність звернення ПП «Автопаркінг Плюс» з черговою позовною заявою до суду за захистом своїх прав, що принципу процесуальної економії.
Ухвалою від 13.01.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2025.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні виходячи з такого.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч.11 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 18.01.2024 по справі №50/155 (910/1455/23)
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 по справі № 925/1441/20 зауважив, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Одночасно, в контексті наведеного суд вважає за доцільне зазначити таке.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Відповідно до ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду спору для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов'язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.
У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18 від 06 лютого 2001 року).
Оцінюючи доводи заявника судом враховано, що оспорюваним наказом Міністерства юстиції України фактично відмовлено в задоволенні скарги Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" на рішення державного реєстратора, якими припинено право власності позивача на таке майно:
- громадської будівлі (автостоянки), загальна площа (кв.м.): 0,7, матеріали стін: цегла, Опис: Громадська будівля (вбиральня) літера Б-1, складова частина огорожа № 1, Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.12.2024 22 огорожа № 2, ворота № 3, замощення № 4, бордюр № 5, електроопори освітлення № 6, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1764661753101;
- громадської будівлі (автостоянки) (складові частини об'єкта нерухомого майна: громадський будинок (будівля охорони), «А-1», загальна площа (кв.м): 4.9, огорожа, № 1, загальна площа (кв.м.): 303, ворота № 2, загальна площа (кв.м): 11.4, ворота, № 3, загальна площа (кв.м): 6.5, замощення № 4, загальна площа (кв.м): 2005, бордюр, № 5, довжиною 90 п.м., з бетону, електроопори освітлення, № 6, залізобетон, кількість - 3 шт., адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 2в, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1690010353101;
- бокс-сторожку, загальна площа (кв.м.): 102.9, Опис: 1 - коридор площею 8,3 кв.м., 2 - кімната площею 9,1 кв.м., 3 - кімната площею 9,4 кв.м., 4 - коридор площею 7,0 кв.м., 5 - кімната площею 4,0 кв.м., 6 - кімната площею 9,3 кв. м., 7 - приміщення площею 52,3 кв.м., 8 - кладова площею 1,8 кв.м., 9 - кладова площею 1,7 кв.м., адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Героїв Сталінграду (вулиця Героїв України), будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1689982653101;
- будівлі охорони (складові частини об'єкта нерухомого майна: (будівля охорони, 1, А, 1989 року побудови, площа 44,4 кв.м., вбиральня, Б, площа 1,1 кв.м., огорожа, 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м., ворота, 1, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,5 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, площа 12,3 кв.м., замощення, 5, асфальт площею 7424 кв.м., естакада металева, 1 шт.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське, будинок, 60а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна об'єкта нерухомого майна 931427153240;
- будівлі охорони, площею 36,6 кв.м. (складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля охорони, 1, А, площа, 36,6 кв.м., вбиральня, 1, Б, площа 1,4 кв.м., огорожа, 1, металева сітка в металевих стовпах, 901,0 кв.м., ворота, 2, металева сітка в металевих стовпах, 10,90 кв.м., ворота, 3, металева сітка в металевих стовпах, 5,0 кв.м., замощення, 4, асфальт площею 4,922 кв.м., огорожа, 5, бетонні блоки площею 9,4 кв.м.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Великотирновська, будинок 19а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 931325153240;
- автостоянки (складові частини об'єкта нерухомого майна: будівля охорони (переносна), А, загальна площа 8,8 кв.м., будівля охорони (незавершене будівництво), Б, загальна площа, 56,3 кв.м., огорожа, № 1, загальна площа 426,3 кв.м., ворота, № 2, загальна площа 7,7 кв.м., ворота, № 3, загальна площа 10,6 кв.м., замощення, № 4, загальна площа 124 кв.м.), адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Нікітченка (вулиця Дудаєва Джохара), будинок 7а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1244872553101.
Одночасно, обґрунтовуючи позовні вимоги заявником також повідомлено, що вказані реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна було вчинено незважаючи на чинну ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 05.07.2021 по справі №554/6269/21, якою накладено арешт на майно Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", що знаходиться по вул. Київське шосе, 60А у м. Полтаві, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 931427153240, номер запису про право власності 36644001 та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії з цим майном.
Проте, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/10/21 за позовом Полтавської міської ради до Приватного підприємства "Карсад-1" та Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" про: припинення права приватної власності Приватного підприємства "Карсад-1" на об'єкт нерухомого майна: будівлю охорони, 1, А (А-1), 1989 року побудови, площею 44,4 кв. м, вбиральня Б-1, площею 1,1 кв.м, огорожа 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота 1, металева сітка в металевих стовпах, площею 12,5 кв.м, ворота 2, металева сітка в металевих стовпах, площею 12,3 кв.м, замощення 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева 1 шт., які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер 5310137000:18:010:0009) за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське (вул. Київське шосе), будинок 60а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 931427153240, номер запису про право власності: 14676353; визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", підписаний між Приватного підприємства "Карсад-1" та Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", серія та номер: 1949, 1950, посвідчений 20.05.2020 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітоха Юлією Миколаївною; припинення права приватної власності Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" на об'єкт нерухомого майна: будівлю охорони, 1, А (А-1), 1989 року побудови, площею 44,4 кв. м, вбиральня Б-1, площею 1,1 кв.м, огорожа 3, металева сітка в металевих стовпах, площа 789,6 кв.м, ворота 1, металева сітка в металевих стовпах, площею 12,5 кв.м, ворота 2, металева сітка в металевих стовпах, площею 12,3 кв.м, замощення 5, асфальт площею 7424 кв.м, естакада металева 1 шт., які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер 5310137000:18:010:0009) за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, шосе Київське (вул. Київське шосе), будинок 60а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 931427153240, номер запису про право власності: 36644001.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2021 позов задоволено. Припинено право приватної власності Приватного підприємства "Карсад-1" на спірне майно; визнано недійсним акт приймання-передачі від 20.05.2020; припинено право приватної власності Приватного підприємства "Автопаркінг плюс" на спірне майно.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2021 у справі №917/10/21 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Постановою від 18.01.2022 Верховного Суду касаційну скаргу Полтавської міської ради задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 в частині відмови у визнанні недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", підписаного між Приватним підприємством "Карсад-1" та Приватним підприємством "Автопаркінг плюс", серія та номер: 1949, 1950, посвідчений 20.05.2020 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітоха Юлією Миколаївною скасовано, рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2021 у справі № 917/10/21 у відповідній частині змінено; постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 в частині відмови у визнанні припиненим права приватної власності Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" на об'єкт нерухомого майна скасувати, рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2021 у справі № 917/10/21 у відповідній частині залишено в силі; у решті Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 917/10/21 залишено без змін.
Тоді як, з долученої заявником до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою здійснення державної реєстрації права власності на спірне майно був саме акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс", підписаного між Приватним підприємством "Карсад-1" та Приватним підприємством "Автопаркінг плюс", серія та номер: 1949, 1950, посвідчений 20.05.2020 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Цвітоха Юлією Миколаївною.
Суд повторно акцентує увагу заявника, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню обґрунтованості наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.
Крім того, з долучених до заяви документів вбачається, що рішенням Полтавської міської ради від 08.11.2024 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради об'єкти у місті Полтаві, розташовані на земельних ділянках комунальної власності, що перебувають в постійному користуванні підприємства за адресами: вул..Героїв України,2; вул..Харківське Шосе, 60а; вул..Джохара Дудаєва, 7а; вул..Джохара Дудаєва, 2в; вул.Великотирновська, 19а.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що вказували б на те, що об'єкти, які закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради збігаються із спірними.
У даному випадку, оцінюючи долучені до заяви докази, суд дійшов висновку, що застосування у розглядуваному спорі заходів забезпечення позову фактично не відповідає критеріям розумності і адекватності та може призвести до нівелювання забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб.
За таких обставин, заява Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" про забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення.
За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви від 10.01.2025 Приватного підприємства "Автопаркінг Плюс" про забезпечення позову по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.01.2025
Суддя В. В. Князьков