ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.01.2025Справа № 910/10804/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 168 125,28 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування шкоди у сумі 168 125,28 грн., у зв'язку з ДТП яка сталась 29.03.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб, яким керувала винна у ДТП особа перебував у користуванні відповідача. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача різниці понесеної матеріальної шкоди та виплаченого матеріального відшкодування страховою компанією, посилаючись на положення ст.ст. 1172, 1187 ЦК України.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
25.09.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не подано звіту про вартість матеріального збитку.
26.11.2024 позивач подав суду додаткові пояснення у справі, в яких заперечував проти викладених відповідачем у відзиві обставинах.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.05.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" (, страховиком, позивачем) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 59186а0кга, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Suzuki", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
29.03.2021 року у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: "Suzuki", реєстраційний номер НОМЕР_1 , "Mercedes", реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілем «МАЗ» 215069, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що керував автомобілем, який перебував у користуванні відповідача.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 12.05.2021 у справі № 752/8958/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату страхового відшкодування.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, акту огляду транспортного засобу по справі № 1.003.21.0006997 від 31.03.2021, акту огляду транспортного засобу від 09.06.2021, рахунку фактури № 1234942_РФ_155769 від 14.04.2021, страхового акту № ARX2761005 від 20.04.2021, рахунку фактури № 1244620_РФ_161677 від 09.06.2021, платіжних доручень №№ 772734 від 21.04.2021, 788826 від 11.06.2021 сплатив на користь ДП «Авто Інтернешнл» 298 125,28 грн.
Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - ОСОБА_2 щодо експлуатації транспортного засобу «МАЗ» 215069, реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Альфа страхування» відповідача згідно полісу № ЕР 20280074, ліміт за шкоду завдану майну становить 130 000 грн.
Згідно пояснень позивача, викладених в позовній заяві, ПрАТ «СК «Альфа страхування» сплатило на користь позивача 130 000 грн. страхового відшкодування (в межах встановленого ліміту).
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент спірного ДТП автомобіль «МАЗ» 215069, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 перебував у користуванні відповідача
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем підтверджено, що станом на час ДТП винна особа керувала транспортним засобом «МАЗ» 215069, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував у користуванні відповідача.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Згідно вимог ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Враховуючи встановлені обставини, саме відповідач є особою, на яку в силу закону покладено обов'язок з відшкодування шкоди у сумі 168 125,28 (298 125,28-130000) грн., розмір якої підтверджено належними засобами доказування у даній справі та перевірено судом.
Доказів відшкодування відповідачем заявленої до стягнення суми 168 125,28 грн., у т.ч. станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надано.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО та акт виконаних робіт, що містять перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
Таким чино доводи відповідача про те, що позивачем не подано звіту про вартість матеріального збитку є безпідставними.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 168 125,28 грн. страхового відшкодування у повному обсязі.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2, код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 168 125 (сто шістдесят вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 28 коп. страхового відшкодування, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, передбачені розділом IV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак