Справа № 620/9674/24
13 січня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року залишено без руху апеляційну скаргу позивача та запропоновлано останньому надати обгрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних пістав пропуску строку на апеляційне оскарження. 16 грудня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійло клопотання про поновлення та продовження процесуальних строків. У клопотанні позивач зазначив, що здійснював підготовку апеляційної скарги в умовах воєнного стану, що призвело до неможливості надсилання останної у строки, визначені КАС України. Крім того зазначив, що з 04.03.2016 по 28.11.2022 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 та 02.03.2022 отримав травмування та поранення після мінно-вибухової травми, акуботравми. Вказав, що психологічна травма здійснює на нього тиск, а тому для прийняття рішень йому потрібен час. Позивач зазначив, що воєнний стан є поважною та законною причиною для поновлення строків, врахвуючи рішення судів та поганий стан здоров'я, причиною якому стала збройна агресія російської федерації.
До клопотання позивач долучив довідку про обставини травми від 18 травня 2022 року № 109/Д з якої вбачається, що він 02.03.2022 отримав дифузну травму головного мозку отриману під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій; свідоцтво про хворобу № 857-П, в якому зазначено, що госпітальна військово-лікарська комісія психоневрологічного профілю НВМКЦ «ГВКГ» 10.10.2022 провела обстеження позивача та встановила, що він не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 17-а графи ІІІ Розкладу хвороб; довідку серії 12ААГ № 147257 від 07.12.2022. згідно якої позивач є інвалідом третьої групи з 02.11.2022 зі строком інвалідності до 01.01.2025; довідку військово-лікарської комісії від 29.05.2022 № 481, якою також підтверджується, що позивач отримав МВТ (мино-вибухову травму) пов'язану із захистом Батьківщини; дві виписки епікризу, з яких встановлено, що позивач з 24.05.2022 по 29.05.2022 та з 29.06.2022 по 07.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні.
Розглянувши подані позивачем клопотання та копії документів, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо твердження позивача про те, що воєнний стан є поважною та законною причиною для поновлення строків, слід зазначити наступне.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
В даному випадку сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на можливість подання позивачем апеляційної скарги до суду у строк, передбачений КАС України.
Твердження позивача про те, що йому для прийняття певних рішень потрібен час, на переконання колегії суддів не підтверджено жодним доказом.
Щодо долучених до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження копій медичних документів, колегія суддів зазначає, що вказані документи підтверджують факт отримання позивачем травми та проходження останнім лікування у 2022 році.
Водночас з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду у листопаді 2024 року і жодних доказів, які б свідчили про те, що у період з серпня 2024 рок по листопад 2024 року позивач проходив процедури з відновлення здоров'я чи лікування до суду не надано.
Колегія суддів зветрає увагу позивача саме на необхідності надання до суду обгрунтованих пояснень та доказів поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою в період з дня ухвалення оскаржуваної ухвали суду (серпень 2024 року) по день подання апеляційної скарги (листопад 2024 року).
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на зазначені вище обставини, суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення виявлених недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 121, 132, 133, 298 КАС України, суд
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року по даній справі, на десять днів від дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких