13 січня 2025 р. Справа № 520/11477/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О.) від 20.09.2024 року по справі № 520/11477/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх , код ЄДРПОУ: 14099344) щодо здійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-114081 від 04.02.2022 року з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року (тобто з дат проведення індексацій пенсійних виплат);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх , код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність після проведення індексації пенсійних виплат з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, право на отримання якої встановлено рішенням ХОАС від 01.12.2023 року по справі № 520/17419/23;
- для забезпечення належного захисту прав позивача у разі необхідності вийти поза межі заявлених позовних вимог.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення ОСОБА_1 виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 114081 від 04.02.2022 року з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року ( тобто з дат проведення індексацій пенсійних виплат).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність після проведення індексації пенсійних виплат з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, право на отримання якої встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі № 520/17419/23.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3875 (три тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 84 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано норми матеріального права, яке застосовується під час вирішення питання щодо обмеження виплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 та 01.03.2023 індексації пенсії постановою КМУ № 168 максимальним розміром 1500 грн. Таким чином, "пенсія" та "індексація" є різними поняттями. Встановлення верхньої межі суми індексації не є тотожним регулюванню саме максимального розміру пенсії. Доводи позивача у позовній заяві зводяться до неправомірності дій КМУ, що полягають у прийнятті Постанови № 168 у чинній редакції.
Позивач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 по справі № 520/2760/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 90 % грошового забезпечення та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.18 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі № 520/5896/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року по довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 114081 від 04.02.2022 року, що складена на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.06.2021 року № 116/14/2/614 та заяви позивача та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-114081 від 04.02.2022, і здійснити виплату позивачу з 01 квітня 2019 року, виходячи зі 100% підвищення перерахованої суми пенсії.
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі № 520/5896/22 ГУ ПФУ у Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, проте вказаний перерахунок пенсії здійснено з обмеженням її максимальним розміром та припинено право позивача на отримання щомісячної доплати по постанові КМУ № 713 від 14.07.2021 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі №520/17419/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, на підставі довідки № № ФХ114081 від 04.02.2022, наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , з щомісячною доплатою з 01.07.2021 року у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та без обмеження граничним (максимальним) розміром та з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення, на підставі довідки № ФХ114081 від 04.02.2022, наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , з щомісячною доплатою з 01.07.2021 року у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та без обмеження граничним (максимальним) розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що відповідач по справі провів перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром тільки станом на 01.04.2019 року та станом на 01.07.2021 року. Отже, наразі пенсія виплачується позивачу без урахування індексації з 01.03.2022 року пенсійних виплат на 14% відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та без урахування індексації пенсій з 01.03.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", розмір якої визначено 19,7%, але не більш 1500,00 грн.; з 01.03.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", встановлено індексацію пенсійних виплат на 7,96%, але не більш 1500,00 грн.
Згідно перерахунку по пенсійній справі позивача станом на 01.03.2022, основний розмір пенсії позивача (90% грошового забезпечення) 24777,23 грн. З урахуванням індексації: 28246,04 грн. З урахуванням доплат: 30246,04 грн. Індексація базового ОСНП - 3468,81 грн., щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ № 713 від 14.07.2021. Підсумок пенсії (з надбавками): 26777,23 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 26777,23 грн.
Також згідно перерахунку по пенсійній справі позивача станом на 01.03.2023, основний розмір пенсії позивача (90% грошового забезпечення) 24777,23 грн. З урахуванням індексації: 29746,04 грн. З урахуванням доплат: 31746,04 грн. Індексація базового ОСНП за 2022 - 3468,81 грн, індексація базового ОСНП за 2023 - 1500,00 грн, щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, підсумок пенсії (з надбавками): 31746,04 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 26777,23 грн.
Також згідно перерахунку по пенсійній справі позивача станом на 01.03.2024, основний розмір пенсії позивача (90% грошового забезпечення) 24777,23 грн. З урахуванням індексації: 31246,04 грн. З урахуванням доплат: 33246,04 грн. Індексація базового ОСНП за 2022 - 3468,81 грн., індексація базового ОСНП за 2023 - 1500,00 грн., індексація базового ОСНП за 2024 - 1500,00 грн., щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, підсумок пенсії (з надбавками): 33246,04 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 26777,23 грн.
Позивач не погоджується з обмеженням пенсії максимальним розміром, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, передбачене постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022, постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 та постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону № 2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. Тому вважає, що належним способом захисту прав позивача на пенсійне забезпечення є задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення ОСОБА_1 виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ 114081 від 04.02.2022 з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 (тобто з дат проведення індексацій пенсійних виплат), та як наслідок, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, що втратили працездатність після проведення індексації пенсійних виплат з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, право на отримання якої встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі № 520/17419/23.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, проте з інших підстав та мотивів.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судовим розглядом відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача:
- з 01.03.2022 основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 24777,23; з урахуванням індексації базового ОСНП (24777,23*0,140) та щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 30246,04. З урахуванням максимального розміру пенсії 26777,23 грн. /а.с. 42/
- з 01.03.2023 основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 24777,23; з урахуванням індексації базового ОСНП 2022 (24777,23*0,140), індексації базового ОСНП 2023 (24777,23*0,197) та щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 31746,04. З урахуванням максимального розміру пенсії 26777,23 грн. /а.с. 43/
- 01.03.2024 основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 24777,23; з урахуванням індексації базового ОСНП 2022 (24777,23*0,140), індексації базового ОСНП 2023 (28246,04*0,197), індексації базового ОСНП 2024 (29746,04*0,0796) та щомісячної доплати до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 33246,04. З урахуванням максимального розміру пенсії 26777,23 грн. /а.с. 39/
Отже, в межах розгляду даної справи спірним є обмеження пенсії позивача її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами), а не обмеження індексації її граничним розміром, як встановлено судом першої інстанції.
Вирішуючи питання правомірності обмеження відповідачем пенсії ОСОБА_1 її максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
До того ж, в указаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону шляхом викладення її в редакції Закону про реформування пенсійної системи.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону та положення частини першої статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону.
Водночас положення статті 2 Закону про реформування пенсійної системи (у частині поширення її дії на Закон), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом про реформування пенсійної системи - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 01 червня 2023 року у справі № 640/863/20, в якій пенсія позивачу також була призначена після набрання чинності Законом № 3668-VI.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії пенсіонера, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
З означених підстав, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення (з підстав та мотивів його прийняття) про задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги позивача означених висновків колегії суддів не спростовують.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права (п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 по справі № 520/11477/24 - змінити з підстав та мотивів його прийняття.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 по справі № 520/11477/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко