Справа № 185/9103/24
Провадження № 2/185/884/25
іменем України
13 січня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому, заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.
Позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач будучи батьком неповнолітньої дитини на протязі тривалого часу не виконує свої батьківські обов'язки.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позбавити відповідача батьківських прав. Обґрунтовуючи свої вимоги посилався на обставини викладені в позовній заяві
Відповідач в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Судом ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено наступне.
20.10.2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління у м. Донецьку, актовий запис № 1002.
Після реєстрації шлюбу Позивач змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.01.2014 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управляння юстиції у м. Донецьку, актовий запис про народження №90.
Сімейні відносини у сторін не склались. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2018 року по цивільній справі № 753/3918/18 (провадження № 2/753/4092/18), шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано.
Позивач звернулася в Подільський районний суд м. Києва з судовим наказом про стягнення аліментів з Відповідача. 13.09.2021 року Подільським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з Відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 06.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
15.11.2021 року Донецьким ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження за №67506920 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку й до досягнення повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів наданого Донецьким відділом державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.08.2024 р. № 22,7- 34762, заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті аліментів станом на 01.08.2024 р. складає 111 640 грн. 75 коп.
Після припинення спільного проживання та подальшого розірвання шлюбу, з липня місяці 2017 року Відповідач вигнав із квартири Позивача із сином, якому на той момент було 3 роки, Відповідач жодного разу не виявив бажання побачитись з сином, прийняти участь у його житті та вихованні. Вже понад 7 (сім) років Відповідач не цікавиться життям сина, його інтересами, навчанням, станом здоров'ям та майбутнім в цілому.
Таким чином, починаючи з 2017 року Відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до дитини.
Вихованням та утриманням, розвитком та здоров'ям дитини займається тільки Позивач.
Дитина разом з матір'ю проживають у власній квартирі, яка належить Позивачу відповідно до Акту № 187 приймання-передачі Об'єкту інвестування від 28.10.2019 року та яку Позивач придбала виключно за власні кошти.
Висновком Органу опіки та піклування від 16.10.2024 року визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Згідно п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона(він) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею загальної середньої освіти.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, де батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної, загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У відповідності до п.16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як ухилення від виховання дитини.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: В. О. Головін