10.01.2025 Справа №607/287/25 Провадження №2-о/607/165/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_2 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернувся із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відповідно до якої просить встановити факт належності йому записів у первинних документах, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , за період роботи в колгоспі «Колос» з 1982 по 1999 роки.
Як вбачається із змісту поданої заяви, заявник вказує на те, що він двічі звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду яких рішеннями йому відмовлено у її призначенні. Так, згідно акту перевірки від 17.10.2024 №1900-11-1/4853, довідки про стаж від 08.02.2024 №4 за період роботи в колгоспі «Колос» з 1982 по 1999 рік в первинних документах (книгах розрахунків з членами колгоспу та книгах обліку трудового стажу заробітної плати) встановлено розбіжності в прізвищі та по батькові із його паспортними даними, що не дає підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.1982 по 31.03.1999. Розбіжності в прізвищі та по батькові із його паспортними даними в первинних документах позбавляють його можливості реалізувати право на отримання пенсії за віком через не врахування пенсійними органами зазначених вище періодів роботи. Відтак, заявник змушений звернутись до суду із вказаною заявою для подальшого звернення в пенсійний фонд щодо призначення виплати пенсії.
Вивчивши матеріали даної заяви, суддя доходить до наступного висновку.
З поданої заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявник звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, у задоволенні якої рішенням суб'єкта владних повноважень йому було відмовлено, у зв'язку із не зарахуванням до страхового стажу періодів роботи в колгоспі «Колос» із 01.07.1982 по 31.03.1999, згідно поданих заявником довідок, через невідповідності даних у прізвищі та по-батькові.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо відмови у її призначенні підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому чмслі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є суб'єктом владних повноважень, наділеними владними управлінськими функціями у сфері призначення пенсій та оформлення документів для їх виплати, здійснюваного державою.
При цьому, як свідчасть матеріали справи, підставою звернення до суду із заявою про встановлення факту є відмова органу суб'єкта владних повноважень взяти до уваги наданих ОСОБА_1 довідок для підтвердження страхового стажу останнього, як наслідок відмова заявнику у призначенні пенсії.
Відтак, ОСОБА_1 має право на звернення до адміністративного суду із позовом про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову йому у призначенні пенсії, під час розгляду якого можливо буде підтвердити ті чи інші обставини зазначені у спірних довідках, у тому числі можливість зарахування часу роботи заявника у колгоспі «Колос» до його трудового стажу.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 19, 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до належного адміністративного суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Ромазан