Житомирський апеляційний суд
Справа №274/7397/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/297/25
Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
06 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12021060480000597 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 серпня 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця станції Брюховецька Брюховецького району Краснодарського краю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , моральну шкоду в сумі 40000 (сорок тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати в сумі 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) гривень 88 коп. за проведення судових експертиз.
Питання про речові докази судом вирішено відповідно до ст. 100 КПК України та у апеляційній скарзі не оспорюється.
Як встановив суд, 01.10.2021 року близько 07 год. 35 хв. ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_10 , рухався по вул. Богданівська в м. Бердичеві в напрямку до вул. Білопільська.
Неподалік будинку №78/16 вказаної вулиці водій ОСОБА_6 , проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, і в порушенні вимог пунктів 1.10 «Пішохідний перехід», 12.3, 12.4, 12.9-6, 18.1 Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не вжив заходів для зупинки транспортного засобу, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , який здійснював перехід вказаної вулиці в межах дії дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 ПДР України з права на ліво по ходу руху вказаного автомобіля.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, садна лівої скроневої ділянки та чола, струс головного мозку, закритої травми тазу, перелом сідничної кістки зліва, забійних саден правої кисті, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 1.10 «Пішохідний перехід», 12.3, 12.4, 12.9-6, 18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження, водій ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, на підставі ст. 69 КК України не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Просить враховувати, що кримінальне правопорушення відноситься до необережних нетяжких злочинів, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, вину визнав повністю, розкаявся, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 3-ї групи інвалідності, працює водієм швидкої медичної допомоги.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Заслухавши думку обвинуваченого, який підтрима клопотання, міркування прокурора, який щодо задоволення клопотання не заперечував, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки у разі вчинення кримінального проступку за який передбачено покарання у виді обмеження волі, нетяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 417 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за який передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.
ОСОБА_6 від слідства та суду не ухилявся, проходив військову службу по мобілізації, нових кримінальних правопорушень не вчинив, а тому враховуючи, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено 01 жовтня 2021 року, а справа надійшла до апеляційного суду 07.10.2024 р., відповідно до п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, закінчились строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, вирок щодо нього підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю.
За таких обставин, клопотання захисника погоджене з обвинуваченим підлягає задоволенню, вирок суду щодо ОСОБА_6 скасуванню, а кримінальне провадження закриттю у зв'язку із закінченням строків давності.
Закриття кримінального провадження не звільняє винну особу від відшкодування заподіяної шкоди і це питання може бути вирішене в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання захисника ОСОБА_7 погоджене з обвинуваченим ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, а провадження щодо нього закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: