Справа № 309/2579/24
Провадження № 2/309/627/24
29 листопада 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого-судді Лук'янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення аліментів, -
Позивач, посилаючись на те, що:
-він є дідусем неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-на підставі рішення Хустського районного суду від 16 листопада 2023 року батьки неповнолітніх дітей: мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-на підставі рішень виконавчого комітету Горінчівської сільської ради №596/43 та №597/43 від 18 січня 2024 року неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано статуси дітей, позбавлених батьківського піклування;
-відповідно до рішення №157 та №158 від 26 грудня 2023 року виконавчого комітету Хустської міської ради його призначено опікуном неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ним та перебувають на його повному утриманні;
- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навчаються у Копашнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Хустської міської ради Закарпатської області у 1-Б та 3-А классах с.Копашново;
-витрати на утримання дітей за останній час значно зросли - це пов'язано з підвищенням цін на продукти харчування, одяг та інші необхідні речі. Також, для лікування та забезпечення належного фізичного та духовного розвитку щомісячно необхідна значна сума коштів, так як потрібно оплачувати періодичні загальні захворювання дитини, відвідування школи, додаткових гуртків, продукти харчування, одяг та інші необхідні речі для дітей,
-оскільки мінімум, який розрахований у грошовому еквіваленті для забезпечення дитини базовими потребами: продуктами харчування, товарами та послугами становить для дітей віком від 6 до 18 років - 3196грн. щомісячно на одну дитину, а обов'язок утримання та матеріального забезпечення у батьків рівнозначний, тому враховуючи те, що батьки дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є людьми молодими за віком, працездатні, на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб з інвалідністю або перестарілих батьків не мають,
звернувся до суду з позовом та просить: стягнути з відповідачів на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі - 3000грн., солідарно, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Перед початком судового засідання позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив: стягнути з ОСОБА_4 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі - у розмірі по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття; стягнути з ОСОБА_5 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі - у розмірі по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву /а.с.39/, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу в його відсутність.
Відповідачі: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про місце та час слухання справи були повідомлені належним чином /а.с.53-55/, про причини неявки суд не повідомили. Заяви про розгляд справи в їх відсутність від відповідачів до суду не надходило.
Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивача та відповідачів, без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.12-13/.
На підставі рішення Хустського районного суду від 16 листопада 2023 року відповідачі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позбавлені батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 //а.с.14-18/.
На підставі рішень виконавчого комітету Горінчівської сільської ради №596/43 та №597/43 від 18 січня 2024 року малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано статуси дітей, позбавлених батьківського піклування /а.с.24-25/.
Відповідно до рішення №157 та №158 від 26 грудня 2023 року виконавчого комітету Хустської міської ради ОСОБА_1 призначено опікуном дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлених батьківського піклування, які проживають разом з ним та перебувають на його повному утриманні /а.с.26-28/.
Відповідно до ст.180 СК України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України: за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України: при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку /доходу/ платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток /дохід/, і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.184 СК України: суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вказав позивач у своєму позові: відповідачі є людьми молодими за віком, працездатні, на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб з інвалідністю або перестарілих батьків не мають, але ніяких доказів цих обставин суду не надав.
Відповідачі відзиву на позов та ніяких доказів по суті позову суду не надали.
Крім того, позивач взагалі не вказав про інші обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів у відповідності до ст.182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; матеріальне становище платників аліментів; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платників аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платників аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платниками аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року: батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»: кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Тобто, саме на батьках дитини лежить обов'язок забезпечувати дитину фінансово, тим самим створивши їй умови для забезпечення достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Як вбачається зі ст.43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, враховуючи принцип розумності та справедливості, з врахуванням віку малолітніх дітей та потреб для забезпечення їх гармонійного розвитку, з урахуванням того, що:
-вік малолітніх дітей відповідачів, які позбавлені батьківського піклування, становить 9 років та 7 років;
-відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»: для дітей віком від 6 до 18 років встановлено прожитковий мінімум: з 1 січня 2024 року -3196грн.00коп.;
-мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто з 1 січня 2024 року - не може бути меншим, ніж 1598грн.00коп.;
-мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /тобто на теперішній час - 3196грн.00коп./ і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів;
-ні позивачем, ні відповідачами, не надано суду жодних доказів того, що відповідачі мають достатній заробіток для того, щоб сплачувати аліменти в більшому розмірі, чім мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років, тобто по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно;
-відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог,
суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідачів, слід задовольнити повністю - у твердій грошовій сумі - з кожного з відповідачів в розмірі по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
На думку суду ніяких причин, які б перешкоджали кожному з відповідачів сплачувати на користь позивача аліменти в розмірі по 3200грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, не встановлено.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211грн.20коп. з кожного, від сплати якого позивач звільнений.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України: суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.180-182, 184 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік», Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, суд
Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 /, який діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 /місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 / та ОСОБА_5 /місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 / про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 16 травня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1600грн. на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 16 травня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 1211грн.20коп..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 1211грн.20коп..
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Повне судове рішення складено 3 грудня 2024 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Лук'янова О.В.