13 січня 2025 р. справа № 400/7934/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у письмовому провадженні, розглянув заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаКомісії з реорганізації Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 року;
- зобов'язати Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Миколаївській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" iз зазначенням відомостей про розмiри посадового окладу, окладу за вiйськове звання, визначених шляхом множення розмiру прожиткового мінiмуму для працездатних осiб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на вiдповiдний тарифний коефiцієнт, а також щомiсячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, пiдвищення) та премiї, для проведення перерахунку основного розмiру пенсiї з 01.02.2023 року;
- у задоволенні вимоги в частині зазначення конкретних розмiрів: посадовий оклад - 12 020 грн., оклад за вiйськовим званням - полковник - 2 250 грн., вiдсоткова надбавка за вислугу poків 45% - 6 421,50 грн., надбавка за особливості проходження служби 95% - 19 656,93 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 1 803 грн., премiя 30% - 3 606 грн., всього 45 757,43 грн. - відмовити;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набрало законної сили з 12.11.2024 року.
12.11.2024 року судом виготовлено виконавчі листи у справі.
30.12.2024 року від представника позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 400/7934/24.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду набрало законної сили з 12.11.2024 року, того ж дня 12.11.2024 року судом видано виконавчі листи.
Позивач, звертаючись із заявою у порядку ст. 383 КАС України, не надав відомості про набрання рішенням законної сили, інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та, відповідно, про хід виконавчого провадження.
Суд звертає увагу позивача, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, у тому числі і щодо перевірки його виконання, належать, насамперед, органам державної виконавчої служби, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України, є виключною мірою, якщо позивачем вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Відтак, звернення особи до суду з такою заявою, коли вона не використала можливість виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження", є передчасним.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.12.2021 року у справі № 9901/235/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102149850), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки, є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Перед тим, як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України (пункт 10 цієї постанови).
Таким чином, заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України.
Також ст. 167 КАС України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Судом встановлено, що до заяви не додано доказів її надіслання учасникам справи.
Частиною 2 ст. 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду позивачу, у зв'язку з її невідповідністю вимогам п. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України та ч. 1 ст. 167 КАС України.
Керуючись статтями 167, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Повернути ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз