Справа № 752/17796/24
Провадження №: 2/752/1104/25
про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у 349355, 22 грн, ставка судового збору за звернення до суду з цією позовною заявою становить 4192,26 грн.
Так, виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4192,26 грн. та надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору, з урахування вимог ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.ч.1, 3 статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в обліково-статистичній картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позовної заяви долучено меморіальний ордер № 62296294 від 17.04.2024 на суму 4192,26 грн.
Разом з тим, за наданою позивачем квитанцією до платіжної інструкції не було здійснено зарахування вказаних коштів до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва у справі №752/17796/24.
Вказане платіжне доручення вже було долучено до іншої цивільної справи № 752/10688/24.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4192,26 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Убачається, вказані вимоги процесуального закону позивачем не виконані, оскільки позовна заява з додатками надійшла до суду через систему «Електронний суд», однак докази їх направлення відповідачу в повному обсязі відсутні у матеріалах справи, а саме позивачем долучено опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачу: копії позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками для відповідача ОСОБА_1 , кількість предметів 11.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв'язку.
Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв'язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень.
Пунктом 3.2.1.2. зазначеного Порядку передбачено, що при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Опис ф. 107 вкладається до листа (бандеролі) з оголошеною цінністю. У разі заповнення відправником 2-х примірників опису ф. 107, другий примірник, оформлений належним чином, видається відправнику.
Таким чином, направлення поштової кореспонденції з описом вкладення (на відміну від інших відправлень), підтверджує вміст конверту, в якому направляється відповідне відправлення.
Дослідивши наданий позивачем опис вкладення у цінний лист, суд встановив, що у ньому в якості вкладення зазначено:копії позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками для відповідача ОСОБА_1 , кількість предметів 11, що позбавляє суд можливості перевірити ідентичність доказів, які були направлені позивачем до суду та до відповідача, адже у випадку звернення особи до суду через підсистему ЄСІТС "електронний суд" у суду відсутній обов'язок та можливість надіслання відповідачу примірника позовної заяви з додатками, а також наданий опис вкладення у цінний лист не містить підпису на ньому та відбитоку календарного штемпеля .
Таким чином, позивачу слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази сплати судового збору, докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу із попредметним зазначенням копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у визначений цією ухвалою строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя А.О. Митрофанова