Справа № 159/7585/24
Провадження № 2-а/159/22/25
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
13 січня 2025 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лесика В.О.,
з участю секретаря судового засідання Посполітак Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП, оскільки в ході перевірки 22.10.2024 було встановлено, що він, як військовозобов'язаний, без поважних причин, в особливий період, не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 22.10.2024, тобто за задекларованим місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати з таких підстав.
10.06.2020 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 його було звільнено з військової служби у запас та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Починаючи з червня 2020 року він не отримував ніяких викликів про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи, що 19.05.2024 набув чинності Закон яким було доповнено статтю 210 КУпАП частиною третьою, а саме: щодо порушення призовниками військовозобов'язаними та резервістами, правил військового обліку, в особливий період, тобто з 19.05.2024. Норми частини 3 статті 210 до вказаної дати не існувало, а тому він не міг скоїти вказане правопорушення з 2020 року.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Одночасно визначено строк відповідачу для подання відзиву на позов.
Відповідачем відзив на позов не подано.
В судове засідання представник відповідача не з'явився. Будь-яких пояснень, клопотань, пояснень не подав.
Позивач надіслав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
В ході розгляду справи встановлені наступні фактичні обставини.
Так, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є військовозобов'язаним.
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2020, позивача звільнено з військової служби у запас, у зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком суду та направлено його для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Доказів перебування позивача на військовому обліку станом на 22.10.2024 за місцем проживання останнього не надано, а навпаки встановлено, що він не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 на вказану дату, а тому відповідно до постанови його притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Аналізуючи наведені вище докази слід прийти до висновку, що позивач без поважних причин не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 22.10.2024, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932-XII визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до абз. 2 пп. 1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року військовозобов'язані повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
- у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Зі змісту оспорюваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме: будучи військовозобов'язаним, станом на 22.10.2024 не перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання ( АДРЕСА_1 ), чим порушив Правила військового обліку, передбачені абз.1 п.п.1 п.1 додатку 2 Постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.
Постанова, яка оскаржена, є правомірною, обвинувачення сформульовано у відповідності з законом, вина позивача є доведена.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, без поважних причин, в особливий період, не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 120 КУпАП.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу правопорушення, а відтак постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності є правомірною та підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 243 КАС України, датою ухвалення рішення, ухваленого у відсутності учасників справи є дата складання повного рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 139, 241, 242, 246, 255, 271, 286 КАС України,
У позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 2036 від 22.10.2024 - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄРДПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Головуючий:В. О. Лесик