10 січня 2025 року Справа № 280/11151/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, ЄДРПОУ 44830259) представник Балабанова Світлана Миколаївна ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: 49000, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд. 70, прим. 9, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,
02 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Дніпровської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024;
визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000051/2 від 04.10.2024;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судові витрати по даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.12.2022 позивачем (покупець) укладено з компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №НХ/17 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту. В подальшому, компанією продавцем, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, специфікації №2024-1 від 14.05.2024, рахунку-фактури від 01.07.2024 за №НХ2024-1В було здійснено поставку товарів (трактори). Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010». З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів їх було задекларовано товариством за ЕМД № 24UA110150014138U4 від 01.10.2024 та № 24UA110150014261U1 від 03.10.2024. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ. За результатами наданих позивачем документів відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару. Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню і просить суд задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
23 грудня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Митниця не згодна з доводами позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову та зазначає, що під час здійснення митного контролю за ЕМД від 01.10.2024 №24UA110150014138U4 митницею встановлено: 1. До митного оформлення надано платіжне доручення від 13.06.2024 № 862 на суму 487680,0 дол. США, що не кореспондується із заявленою до митного оформлення партією товару; 2. згідно наданих до митного контролю на підтвердження транспортних витрат документів вбачається, що поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку; 3. декларантом до митного контролю не надано документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги). За ЕМД від 03.10.2024 № 24UA110150014261U1 митницею встановлено: 1. Декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення від 13.06.2024 № 862 на суму 487680,0 дол. США що не кореспондується із заявленою до митного оформлення партією товару; 2. згідно наданих до митного контролю на підтвердження транспортних витрат документів вбачається, що поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку; 3. декларантом до митного контролю не надано документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги). З огляду на наведені вище обставини та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів. Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів надано додаткові документи. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості. На підставі викладеного відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (ЄДРПОУ 44830259) (далі - ТОВ «Мототехімпорт») зареєстроване як юридична особа 07.11.2022.
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.
Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: Україна, 69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19.
05 грудня 2022 року між Компанією WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) укладено контракт № НХ/17 (далі - Контракт).
Згідно п.1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємною частиною Контракту.
Поставка товару здійснюється партіями і фіксується в специфікаціях (додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією специфікацією. (п. 2.1 Контракту).
Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній у специфікаціях (додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за вагою - згідно вазі, зазначеній в товарно-транспортній накладній (CMR, або залізничній накладній або коносаменті). (п. 2.2 Контракту).
Розділ 3 Контракту визначає умови поставки товару.
Так, згідно п. 3.1 поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для Сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені в ній, шляхом підписання додаткової угоди.
У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
У разі використання правил Інкотермс СFR (вартість та фрахт-порт призначення) продавець зобов'язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт, укласти договір фрахту та доставити вантаж у порт призначення. Ціна СFR (СFR рrісе) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.
Поставка здійснюється морським транспортом 20 або 40 футовим контейнером.
Згідно розділу 4 Контракту ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого продавець повинен надати покупцю коригуючу специфікацію та інвойс.
У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.
Загальна сума Контракту - 4 500 000 USD (чотири мільйони п'ятсот тисяч доларів США).
Положеннями п. 10.5 Контракту визначено, що даний Контракт набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2025, але в будь якому випадку до виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань і завершення розрахунків. Його дія продовжується на наступний рік, якщо ні одна з Сторін письмово не заявить іншій Стороні про його скасування не менш ніж за 3 (три) місяці до закінчення дії Контракту.
Специфікацією (додатком) № 2024-1 від 14.05.2024 до Контракту передбачено поставку тракторів KENTAVR 244S (96 шт) та KENTAVR 244SX (96 шт) вартістю 487 680 доларів США. Строк поставки: серпень - вересень 2024 року. Умови поставки FOB Циндао, Китай. Умови оплати: 100% передоплата.
Згідно виписки АТ «ОТП Банк», платіжної інструкції в іноземній валюті від 13.06.2024 № 862 ТОВ «Мототехімпорт» сплачено продавцю згідно контракту від 05.12.2022 № НХ/17 та специфікації № 2024-1 від 14.05.2024 487 680 доларів США (19 723 778,69 грн).
Відповідно до інвойсу від 01.07.2024 № НХ2024-1В та пакувального листа продавцем згідно контракту від 05.12.2022 № НХ/17 та специфікації № 2024-1 від 14.05.2024 здійснено поставку партії товару - тракторів KENTAVR 244S (32 шт) та KENTAVR 244SX (32 шт) загальною вартістю 162 560 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митну декларацію ЕМД № 24UA110150014138U4 від 01.10.2024.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно митної декларації № 24UA110150014138U4 від 01.10.2024, у графі 31 заявлено до митного оформлення товари: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - KENTAVR, модель - 244S, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські НОМЕР_2 , потужність двигуна - номери: M240680967 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун №L810517882B); НОМЕР_5 (двигун №L810518521B); НОМЕР_6 (двигун №L810518522B), M240680915 (двигун №L810517897B); НОМЕР_7 (двигун №L810517880B); НОМЕР_8 (двигун №L810517909B); НОМЕР_9 (двигун №L810517896B); НОМЕР_10 (двигун №L810517888B); НОМЕР_11 (двигун №L810518519B); НОМЕР_12 (двигун №L810517901B); НОМЕР_13 (двигун №L810518946B); НОМЕР_14 (двигун №L810517887B); НОМЕР_15 (двигун №L810518903B); НОМЕР_16 (двигун №L810518538B); НОМЕР_17 (двигун №L810517906B). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування».
До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення було надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларацію митної вартості; лист №30091 від 30.09.2024 щодо необхідності митного оформлення частини вантажу з митного складу; зовнішньоекономічний контракт № НХ/17 від 05.12.2022; додаток (специфікація) до нього №2024-1 від 14.05.2024, рахунок - фактура від 01.07.2024 за №НХ2024-1В; пакувальний лист; платіжна інструкція №862 від 13.06.2024.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №116 від 08.07.2024; коносамент №BW24070171 від 14.07.2024; рахунок №L72053 від 11.09.2024; акт виконаних робіт від 23.09.2024; довідка про транспортні витрати від 11.09.2024; розрахунок транспортних витрат №2409241 від 24.09.2024.
Під час здійснення митного контролю митним органом розпочато консультацію з декларантом та запропоновано надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці повторно надало митниці платіжну інструкцію №862 від 13.06.2024 з відмітками банку та додатково виписку з банківського рахунку за червень 2024 року, комерційну пропозицію та прайс-лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024, згідно якого загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішення №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024 обґрунтовано, зокрема тим, що ненадання декларантом експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Отже, все вищеперераховане свідчить про те, що виявлені розбіжності декларантом не усунуті. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 01.10.2024 №UA110150/2024/014138 (24UA110150014138U4), відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Товару №1 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8701911010 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - KENTAVR, модель - 244S, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с», імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB Qingdao, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 02.05.2024 №24UA403070003985U0 за ціною - 2,92 дол.США/кг, що розраховується на рівні - 3737,6 дол.США/шт. Враховуючи однакові характеристики товару, оформленого за ЕМД від 02.05.2024 №24UA403070003985U0 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 48шт., марка - KENTAVR, модель - 244S, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с,» , коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 3737,6 дол. США/шт. ((2,92дол.США/кг*20480 кг)/16 шт).
Позивач не згоден з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію МД № 24UA110150014260U2 від 03.10.2024. Загальна різниця митних платежів (ввізного мита та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 118061,14 грн.
З метою здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митну декларацію ЕМД № 24UA110150014261U1 від 03.10.2024.
Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно митної декларації № 24UA110150014261U1 від 03.10.2024, у графі 31 заявлено до митного оформлення товари: «трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - KENTAVR, модель - 244SX, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські НОМЕР_2 , потужність двигуна - номери: M240681053 (двигун № НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун №L810518855B); НОМЕР_20 (двигун №L810519130B), M240681049 (двигун №L810519118B), M240681064 (двигун №L810519120B); НОМЕР_21 (двигун №L810518948B); НОМЕР_22 (двигун №L810518931B); НОМЕР_23 (двигун №L810518905B); НОМЕР_24 (двигун №L810518846B); НОМЕР_25 (двигун №L810518851B); НОМЕР_26 (двигун №L810519115B); НОМЕР_27 (двигун №L810519104B); НОМЕР_28 (двигун №L810518952B); НОМЕР_29 (двигун №L810519121B); НОМЕР_30 (двигун №L810518826B); НОМЕР_31 (двигун №L810518904B). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування.».
До даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення було надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: декларацію митної вартості; лист №02101 від 02.10.2024 щодо необхідності митного оформлення частини вантажу з митного складу; зовнішньоекономічний контракт № НХ/17 від 05.12.2022; додаток (специфікація) до нього №2024-1 від 14.05.2024, рахунок - фактура від 01.07.2024 за №НХ2024-1В; пакувальний лист; платіжна інструкція №862 від 13.06.2024, виписка з банківського рахунку.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявка на перевезення №116 від 08.07.2024; коносамент №BW24070171 від 14.07.2024; рахунок №L72053 від 11.09.2024; акт виконаних робіт від 23.09.2024; довідка про транспортні витрати від 11.09.2024; розрахунок транспортних витрат №2409241 від 24.09.2024.
Під час здійснення митного контролю митним органом розпочато консультацію з декларантом та запропоновано надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково надано митниці комерційну пропозицію та прайс лист, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000051/2 від 04.10.2024, згідно якого загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішення № UA110150/2024/000051/2 від 04.10.2024 обґрунтовано, зокрема тим, що до митного контролю та оформлення 03.10.2024 №UA110150/2024/014261 (24UA110150014261U1) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр.44) від 05.12.2022 № HX/17 з “WEIFANG HUABO AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD» за Специфікацією від 14.05.2024 № 2024-1 та за рахунком-інвойс від 01.07.2024 №HX2024-1B. Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 01.10.2024 №UA110150/2024/014261 (24UA110150014261U1 - 41280 дол.США, що не підтверджується відомостями у рахунку-інвойсі від 01.07.2024 №HX2024-1B загальна вартість партії товару - 162560 дол.США та Специфікацією від 14.05.2024 № 2024-1 на загальну суму 487680 дол.США. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Qingdao,China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FОВ, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 № HX/17 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Відповідно п.5.2 контракту від 05.12.2022 № HX/17 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. У Специфікації від 14.05.2024 № 2024-1 зазначено що оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати. Враховуючи умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 14.07.2024 №BW24070171, товар було завантажено на судно - 14.07.2024. Враховуючи, що оцінювана партія товару попередньо була поміщена на митний склад за ЕМД №24UA110150013852U6 від 26.09.2024, оплата мала бути здійснена в повному обсязі. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано Платіжне доручення № 862 від 13.06.2024 на суму 487680,0 дол.США, що не кореспондується із заявленою до митного оформлення партією товару. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 5500,00 дол.США. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 №984/21296, у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Після тексту «Витрати на транспортування до» зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації країн світу країни (адміністративно-територіальної одиниці у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), на території якої міститься географічний пункт, до якого понесені витрати на транспортування товарів, наведені у цій графі, через пропуск - назва цього географічного пункту. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 03.10.2024 №UA110150/2024/014261 (24UA110150014261U1), відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. Митницею приймається рішення про коригування митної вартості. Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Товару №1 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8701911010 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 16шт., марка - KENTAVR, модель - 244SX, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с», імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB Qingdao, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 02.05.2024 №24UA403070003985U0 за ціною - 2,92 дол.США/кг, що розраховується на рівні - 3766,7999 дол.США/шт. Враховуючи однакові характеристики товару, оформленого за ЕМД від 02.05.2024 №24UA403070003985U0 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 32шт., марка - KENTAVR, модель - 244SX, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с,» , коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару №1 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 3766,8 дол. США/шт. ((2,92дол.США/кг* 20640 кг)/16 шт).
Позивач не згоден з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію МД № 24UA110150014345U6 від 04.10.2024. Загальна різниця митних платежів (ввізного мита та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 111202,21 грн.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.
Під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом у митного органу виникли наступні сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару.
У рішенні про коригування митної вартості №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024 за МД № 24UA110150014138U4 від 01.10.2024 зазначено, що будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 № HX/17. В рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ. Ненадання декларантом експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення. Отже, все вищеперераховане свідчить про те, що виявлені розбіжності декларантом не усунуті.
Дослідивши мотиви прийняття оскаржуваного рішення про коригування вартості товарів, суд зауважує наступне:
щодо посилань митного органу на те, що враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 № HX/17 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, проте документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано, суд зазначає наступне.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, частина п'ята статті 53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контрактом від 05.12.2022 № HX/17 (пункт 3.1.1 Контракту) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Чинним митним законодавством не передбачено зобов'язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.
Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Окрім того, відповідач не посилається на чинні норми китайського законодавства, які регламентують порядок заповнення експортної митної декларації та жодним чином не вказує яким чином має заповнюватись митна декларація країни відправлення, а лише наводить свої сумніви та припущення, без належного законодавчого на те обґрунтування.
Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.
Отже, ненадання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та непідтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.
Щодо неможливості митного органу ідентифікувати оплату за платіжним дорученням № 862 від 13.06.2024 на суму 487680,0 дол.США, що не кореспондується із вартістю заявлених до митного оформлення партій товару суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5.2 Контракту від 05.12.2022 № HX/17 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікаціях, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.
Специфікацією (додатком) № 2024-1 від 14.05.2024 до Контракту передбачено поставку тракторів KENTAVR 244S (96 шт) та KENTAVR 244SX (96 шт) вартістю 487 680 доларів США. Строк поставки: серпень - вересень 2024 року. Умови поставки FOB Циндао, Китай. Умови оплати: 100% передоплата.
З наданих документів вбачається що позивачем перераховано продавцю за контрактом від 05.12.2022 № HX/17 та специфікацією (додатком) № 2024-1 від 14.05.2024 сплачено 487680,0 дол.США., що становить вартість всієї партії товару обумовленого у вказаній специфікації. Також, факт повної оплати додатково підтверджувався і наданою митниці випискою з особистого банківського рахунку підприємства за червень 2024 року.
Поставка товару здійснена на підставі інвойса №HX2024-1В від 01.07.2024 на суму 162560 дол. США і після прибуття у кінцевий пункт призначення партія товару була розміщена на митний ліцензійний склад (МЛС).
За ЕМД №24UA110150014138U4 декларувалася частина товарної партії на суму 40000 дол.США, а за ЕМД №24UA110150014261U1 - частина товарної партії на суму 41280 дол.США, що не заборонено діючим митним законодавством України.
На підтвердження вказаного, до митного оформлення надано, з поміж іншого, листи-роз'яснення від 30.09.2024 № 30091 про необхідність митного оформлення частини вантажу тракторів KENTAVR 244S (16 шт) з митного складу на суму 40 000 доларів США та від 02.10.2024 № 02101 про необхідність митного оформлення частини вантажу тракторів KENTAVR 244SX (16 шт) з митного складу на суму 41 280 доларів США.
Ці документи дозволяли митниці у повній мірі впевнитися в достовірності та точності наведених числових значень митної вартості.
Окрім того, суд зауважує, що вартість задекларованих частин товарної партії покривається сумою інвойсу та специфікації, тому жодним чином не вплинуло на можливість здійснення митницею перевірки числових показників заявленої товариством вартості товару, як складової його митної вартості, відповідно, зауваження митниці є безпідставним і не можуть бути підставами для коригування митної вартості.
Відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 по справі №804/4680/16 висловив наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв 'язку з цимвідомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявністьрозбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».
Відносно доводів відповідача з приводу неповноти включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України суд встановив наступне.
На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, комерційні умови поставки FOB «франкоборт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товaру для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. На підставі вищенаведеного досліджено товаросупровідні документи, надані декларантом на підтвердження складових митної вартості, зокрема витрат пов'язаних з доставкою вантажу. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до частини 4а статті 335 МКУ під час переміщення товарів, через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно при переміщенні залізничним транспортом до митного оформлення надають митному органу транспортні (перевізні) документи.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №2712/917/2022 від 27.12.2022; заявку на перевезення №116 від 08.07.2024; коносамент №BW24070171 від 14.07.2024; рахунок №L72053 від 11.09.2024; акт виконаних робіт від 23.09.2024; довідку про транспортні витрати від 11.09.2024; розрахунок транспортних витрат №2409241 від 24.09.2024.
Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».
Положеннями ст.133 цього ж Кодексу передбачено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Згідно ст.10 Закону України «Про мультимодальні перевезення» за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ст.12 цього ж Закону розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
В матеріалах справи наявний договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 27.12.2022 №2712/917/2022 укладений між ТОВ «Мототехімпорт» (замовник) та Global Container Lines Latvija SIA (перевізник). Згідно розділу 1 вказаного договору замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів замовника в порядку та на умовах цього контракту. На час воєнного стану в Україні виконавець може здійснювати перевезення (фрахт) та наземну доставку до території України зовнішньоторгівельних вантажів за маршрутом та інструкціями зазначеними замовником, за взаємно затвердженими умовами та тарифами. У разі потреби на прохання замовника виконавець зобов'язується надати в користування останньому обладнання для перевезення вантажів морським та наземним транспортом. Детальні умови морського та/або наземного перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно заявки № 116 на міжнародне морське перевезення до договору від 27.12.2022 № 2712/917/2022 та рахунку № L72053 сторони узгодили умови поставки товару за маршрутом порт Циндао, Китай - Новомосковськ, Україна. Вартість послуги: 28 480,00 доларів США у тому числі: морський фрахт, включаючи перевантаження: Кіндао, Китай - Гданськ, Польща - 4500 доларів США, міжнародна залізнична доставка, включаючи перевантаження: Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська-Пшемисль - 1000 доларів США, міжнародна доставка, включаючи перевантаження: митний перехід Мостиська-Пшемисль - Новомосковськ, Україна - 1620 доларів США.
Тобто, транспортні послуги щодо перевезення товару по всьому маршруту з місця відправки постачальником до території України надавалися позивачу Global Container Lines Latvija SIA в рамках виконання договору від 27.12.2022 №2712/917/2022.
Факт надання послуг перевезення по всьому маршруту та оплата їх вартості підтверджується коносаментом №BW24070171 від 14.07.2024, рахунком на оплату перевезення № L72053 від 11.09.2024, довідкою про транспортні витрати від 11/09/2024, актом виконаних робіт від 23.09.2024, , платіжною інструкцією в іноземній валюті № 1060 від 17.10.2024.
Враховуючи, що після виконання своїх обов'язків щодо перевезення вантажу, компанія-перевізник Global Container Lines Latvija SIA, виставила товариству єдиний рахунок № L72053 від 11.09.2024 на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення, суд приходить до висновку про безпідставність доводів митниці з цього приводу.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що наведені відповідачем підстави, жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.
Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час, відповідачем суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.
Суд зауважує, що, в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 МК України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Зазначене, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Дніпровською митницею рішень про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024 та №UA110150/2024/000051/2 від 04.10.2024.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Матеріалами справи - платіжною інструкцією від 27.11.2024 № 37288038 підтверджується факт сплати судового збору у розмірі 3438,95 грн.
У відповідності до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 3438,95 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення.
Доказів на підтвердження понесення позивачем інших витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, ЄДРПОУ 44830259) представник Балабанова Світлана Миколаївна ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000050/2 від 02.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000051/2 від 04.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судові витрати зі сплати судового збору розмірі 3 438,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 січня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз