ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21004/24
провадження № 3/753/7397/24
"25" грудня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 16.10.2024 року о 22 годині 29 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дії психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме розкидала речі, словесно ображала та виганяла з квартири, чим своїми діями порушила дії ТЗП серії АА №486693 від 16.10.2024, тобто скоїла правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Суд, враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що її свекруха ОСОБА_1 постійно провокує сварки, а 16.10.2024 кидалася в бійку, словесно ображала та виганяла з квартири, у зв'язку з чим було викликано поліцію та їй виписано обмежувальний припис. Разом з поліцією, ОСОБА_2 викликала медичну допомогу, оскільки пов'язує поведінку свекрухи з порушенням її психічного здоров'я. Працівникам поліції ОСОБА_2 пояснювала, що її свекруха страждає на психічну хворобу, проте лікуватися не хоче. На даний момент вона з'їхала з дому та зі зі своєю свекрухою не проживає.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов'язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Так, у матеріалах даної справи, всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів, відсутні будь-які докази, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_2 , які є тотожними з наданими нею в суді, тому, суд не може визнати їх належними та допустимими доказами.
Суд звертає увагу, що доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи).
Разом з тим, пояснення ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості об'єктивно та неупереджено розглянути дану справу.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 173-1, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: