Провадження № 1-кп/734/98/25 Справа № 734/4971/24
іменем України
13 січня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12024270350000326, відомості про яке 20 серпня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старокостянтинів Хмельницької області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, військовослужбовця Збройних Сил України, одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
із участю сторін кримінального провадження - прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
у провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У судовому засіданні 13 січня 2025 року прокурором ОСОБА_4 подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 строком на шістдесят днів, без визначення застави. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав вимоги клопотання. Потерпілий ОСОБА_5 покладається на законність судового рішення. Обвинувачений ОСОБА_3 і захисник-адвокат ОСОБА_6 вважають, що вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
О 22.45 годині 20 серпня 2024 року ОСОБА_3 затриманий у порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. 21 серпня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. За ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2024 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19 жовтня 2020 року. За ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2024 року підозрюваному ОСОБА_3 продовжено термін тримання під вартою до 20 листопада 2024 року. За ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 листопада 2024 року продовжений строк тримання ОСОБА_3 під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 строком до 17 січня 2025 року.
Докази сторін обвинувачення та захисту у судовому засіданні повністю не досліджені, а отже ризики, що виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, і були підставами для застосування такого запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшилися (ризики переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення).
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява № 34578/97 від 31 липня 2000 року). У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ зазначив про те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який незважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, із урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, суд дійшов висновку про доведеність обставин, що виправдовують продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Саме вказаний запобіжний захід має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні на цій стадії судового розгляду. Враховуючи суспільну небезпечність і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , невідворотність наслідків вчиненого злочину, не вирішуючи питання про доведеність вини і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, є доцільним продовжити строк дії застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів - до 14 березня 2025 року включно.
Дотримуючись правових норм ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає, що відсутні законні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , вчинене із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197 і 331 КПК України, суд
клопотання прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, - до 14 березня 2025 року включно, з подальшим триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів із дня оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який утримується під вартою, - протягом семи днів із дня отримання копії цієї ухвали суду.
Суддя