Справа № 592/18011/24
Провадження № 1-кп/592/266/25
13 січня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
перекладача ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України,
у кримінальному провадженні № 22024000000000946, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2024,
В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_5 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке обґрунтоване тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, судовий розгляд по суті не розпочався, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні їм запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Обвинувачені та їхні захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки існування вказаних ризиків прокурором не доведено, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч.3 ст.331 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 у справі до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.06.2024, без визначення розміру застави. В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.10.2024 у справі №761/39323/24 до 22.12.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.04.2024 у справі № 761/15778/24 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.06.2024, без визначення розміру застави. В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_7 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.10.2024 у справі №761/39552/24 до 22.12.2024 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.11.2024 продовжений строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 19.01.2025 включно, без визначення розміру застави.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на диверсію, а саме вибуху з метою ослаблення держави, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 здійснила пособництво у вчиненні диверсії, а саме вибуху з метою ослаблення держави, спрямованого на зруйнування або пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, яка не була доведена до кінця з причин, що не залежали від її волі.
ОСОБА_6 є громадянином РФ, ОСОБА_7 - особою жіночої статі, що може значно полегшить їхні спроби перетнути кордон, та в сукупності з усвідомленням міри покарання, яка їм загрожує у випадку визнання вини, свідчить про існування ризику переховування від суду.
Продовжує існувати ймовірність того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які судом ще не допитані, а також один на одного з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Досить високою є вірогідність ризику вчинення обвинуваченими аналогічних кримінальних правопорушень, оскільки дії останніх припинені шляхом їхнього затримання, а вторгнення РФ на територію України наразі продовжується.
Відтак, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є триваючими, не зменшилися та не втратили своєї актуальності.
Твердження обвинувачених та захисників щодо не доведення прокурором заявлених ризиків не заслуговують на увагу суду, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Обвинувачений ОСОБА_6 є особою віком 46 років, ОСОБА_7 є особою віком 38 років, проживають однією родиною, не мають дітей та інших осіб на утриманні, раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, офіційно не працювали та не мали сталих джерел заробітку, не перебувають під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра, відсутні підстави вважати, що за станом здоров'я обвинувачені не можуть утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Сукупність всіх цих обставин, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винними у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявність передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, вказує на необхідність застосування до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та виправдовує подальше тримання їх під вартою.
Доводи сторони захисту про наявність у обвинувачених постійного місця проживання, сталих соціальних зв'язків, необхідність здійснення догляду за матір'ю похилого віку, їх запевнення щодо належної процесуальної поведінки в разі застосування до них м'якшого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не спростовують встановлених і наведених обставин та ризиків.
До того ж, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не є можливим у відповідності до вимог ч.6 ст.176 КПК України, згідно з якою під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст.113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 цієї статті, а саме тримання під вартою.
А тому, враховуючи законні підстави та виправдані потреби для задоволення поданого прокурором клопотання про продовження строку застосованого запобіжного заходу, для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на 60 діб.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України та ч.2 ст.15, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України відповідно.
Оскільки відповідно до вимог ст.318 КПК України участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов'язковою, зважаючи на твердження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо не ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, з метою забезпечення можливості безпосередньо ознайомитися під час судового розгляду з наданими стороною обвинувачення доказами у відповідності до вимог ст.ст.357, 358 КПК України, а також з огляду на відсутність технічної можливості забезпечити належну якість звуку у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, суд вважає необхідним перевести обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з ДУ «Київський слідчий ізолятор» до ДУ «Сумський слідчий ізолятор» на час судового розгляду кримінального провадження для подальшого конвоювання до Ковпаківського районного суду м. Суми для безпосередньої участі у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 191, 314-316, 334, 335 КПК України, суд
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою по 13.03.2025 включно, без визначення розміру застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою по 13.03.2025 включно, без визначення розміру застави.
Перевести обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» на час судового розгляду кримінального провадження № 22024000000000946, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2024, для подальшого конвоювання до Ковпаківського районного суду м. Суми для участі у судовому засіданні.
Копію ухвали негайно після проголошення направити учасникам кримінального провадження та уповноваженим службовим особам Державної установи «Київський слідчий ізолятор», Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».
Про доставлення обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор» негайно повідомити Ковпаківський районний суд м. Суми.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3