Справа № 146/1809/24
Іменем України
"10" січня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - cyдді Мороза І.С.
за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Томашпіль адміністративну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області
вимоги позивача: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 3297645 від 19 жовтня 2024 року винесену поліцейським відділу поліцейської діяльності №2 (смт. Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Дегтярук Д.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позов мотивовано наступним.
19 жовтня 2024 року о 13.43 годині в с. Вчорайше по вул. Бержичівська ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «RENAULT MAGNUM 440,19Т DXI», номерний знак НОМЕР_1 , до якого прикріплений спеціалізований напівпричіп марки «JANMIL NW-1S», номерний знак НОМЕР_2 на якому навантажений навалом цукровий буряк, який на причепі під час перевезення був не затентований, чим порушив п. 22 ПДР України.
Поліцейським ВПД № 2 ( смт. Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтярук Д.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3297645 від 19 жовтня 2024 року та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною.
Відповідач не роз'яснив позивачу чому вважає, що вантаж має бути накритий тентом та не зазначив ні в усному порядку, ні в постанові, яким саме пунктом, або підпунктом розділу 22 ПДР України передбачено заборону на перевезення цукрових буряків без їх накриття тентом.
Позивач зазначає, що він перевозив цукровий буряк з дотриманням правил транспортування вантажів встановлених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року. Цукровий буряк був рівномірно розприділений по причепу та не виступав за борти. В даному випадку припущення відповідача про те, що внаслідок відсутності тестування буряк міг випасти і таким чином створити небезпеку для інших учасників дорожнього руху є припущенням.
З огляду на вказане вище позивач не погоджується з постановою відповідача, так як вважає себе невинуватим, а постанову серії ЕНА № 3297645 від 19 жовтня 2024 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з відсутністю в діях порушення правил дорожнього руху.
7 січня 2025 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому останній просить у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити в повному обсязі.
Відзив представник відповідача обґрунтував наступним.
Відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. Зі змісту постанови вбачається, що 19 жовтня 2024 року о 13.38 по вул. В. Бердичівська у с. Вчорайше Бердичівського району Житомирської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «RENAULT MAGNUM» номерний знак НОМЕР_1 , до якого причіплений причіп марки «JANMIL» номерний знак НОМЕР_2 , на якому навантажений навалом цукровий буряк, яки на причепі під час перевезення мав би бути затентований, але не був затентований, чим порушив п.п. 22 ПДР України.
У зв'язку з порушенням вищевказаних норм поліцейським СРПП ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Д.М. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення пере5дбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Отже водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватися вимог ПДР України, в даному випадку позивач порушив ПДР України затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306.
У зв'язку з зазначеним вище, доводи позивача викладені у позові щодо не порушення ним норм адміністративного законодавства не відповідають дійсності і надані з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР є винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення та відео-докази.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 8 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 18 листопада 2024 року.
18 листопада 2024 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді Мороза І.С. на лікарняному, розгляд справи призначено 18 грудня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 грудня 2024 року, замінено неналежного відповідача у справі, а саме: Департамент патрульної поліції Національної поліції України на належного відповідача, яким є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, продовжено строки розгляду справи, розгляд справи призначено на 10 січня 2025 року.
7 січня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Доводи учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник Головного управління Національної поліції в Житомирській області в судове засідання не з'явився, однак у відзиві просив справу розглянути без його участі.
Розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Частина 2 статті 2 КАС України, передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП).
Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено судом, поліцейським ВПД № 2 ( смт. Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Д.М. 19 жовтня 2024 року винесено постанову серії ЕНА № 32976457 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 гривень.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 19 жовтня 2024 року о 13.38 в с. Вчорайше по вул. В. Бердичівська керуючи транспортним засобом «RENAULT MAGNUM» номерний знак НОМЕР_1 , до якого причіплений причіп марки «JANMIL» номерний знак НОМЕР_2 на якому навантажений навалом цукровий буряк, який на причепі під час перевезення має бути затентований, але був не затентований, чим порушив п. 22 ПДР.
Суд звертає увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП носить бланкетний характер і передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил перевезення вантажу, визначених нормативно-правовими актами. Водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 22 ПДР України. Із аналізу норм ПДР України вбачається, що Розділ 22 ПДР України «Перевезення вантажу» встановлює правила перевезення вантажів та включає в себе 7 пунктів. Пункти 22.1. - 22.3. визначають загальні, згідно яких: маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу; водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху; перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Пункт 22.4. передбачає правила перевезення габаритних вантажів, підпункти 22.5. - 22.6. - правила перевезення небезпечних вантажів, а п. 22.7. - правила перевезення сільськогосподарської техніки.
В оскаржуваній постанові не конкретизовано який саме пункт, підпункт Правил дорожнього руху України порушено позивачем ОСОБА_1 під час перевезення вантажу. Також жоден із пунктів розділу 22 ПДР України не містить вимоги про те, що автомобіль, який перевозить вантаж, повинен бути затентований щоб не створювати небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
Більш того, відповідно до п. 19.3.6, 19.3.3, 19.3.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, цукрові буряки перевозять безтарним способом автомобілями з бортовою платформою та автомобілями самоскидами. Форма організації роботи при перевезенні цукрових буряків з поля на приймальні пункти визначається спільно перевізником і замовником. Підготовка рухомого складу для перевезення цукрових буряків передбачає нарощування бортів до висоти 1,0-1,2 м від підлоги кузова.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 3297645 зазначено, що ОСОБА_1 перевозив буряк насипом незатентований, але має бути затентований. Однак із змісту постанови не слідує, яку саме норму було порушено водієм та які наслідки могло спричинити відсутність тенту на транспортному засобі при перевезені цукрового буряка ОСОБА_1 .
Вищезазначеними Правилами не забороняється перевозити цукровий буряк, який навантажений на автомобіль навалочним або насипним способом, без накриття його тентом. При цьому перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху та не створює небезпеки водію та оточуючим. Тобто, належними доказами порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 при перевезенні цукрових буряків без тенту, мають бути докази створення небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Із доданого до відзиву на позовну заяву відеофайлу встановлено, що буряк у причепі транспортного засобу, яким керував позивач ОСОБА_1 не висипається з нього під час руху, гальмування тощо. Належних доказів того, що вантаж, який перевозив водій ОСОБА_2 створює небезпеку для учасників дорожнього руху, суду не надано.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП надав суду відеозапис події. При цьому відеозапис не містить відображення тобто, що вантаж, який перевозив водій ОСОБА_1 створив небезпеку для учасників дорожнього руху. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 121 КУпАП, є недоведеним.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР відсутні, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 3297645 від 19 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 під час подачі позову до суду сплатив судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3297645 від 19 жовтня 2024 року, винесену поліцейським відділу поліцейської діяльності № 2 ( смт. Ружин) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Дегтяруком Д.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області ( код ЄДРПОУ 40108625) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений ним судовий збір в сумі 605, 60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 23 вересня 2010 року Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, ЄДРПОУ 40108625, адреса: 10008, м. Житомир вул. Старий Бульвар, 5/37.
Суддя: І. С. Мороз