Справа № 440/14069/24
09 січня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення на користь держави суму заподіяної шкоди у розмірі 49011,92 гривень,-
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення на користь держави суму заподіяної шкоди у розмірі 49011,92 гривень.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року передано вказану справу до Одеського окружного адміністративного суду для розгляду.
02.01.2025 справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України)
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з ст.12 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме ч.5 ст.122.
Таким чином, у спірних правовідносинах строк звернення до суду з даним позовом становить місячний строк, який підлягає обчисленню з моменту відмови особи від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Суд встановив, що в позовній заяві позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача та прямого порушення визначених Законом України «Про Статут внутрішньої служби у Збройних Силах України» обов'язків, які покладено на нього, а саме не повідомлення про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків та не повернення з лікувального закладу, відповідачем було завдано збитки державі в особі позивача відповідно до розрахунку грошового забезпечення за грудень 2023 року - січень 2024 року у сумі 49011,92 гривень. При цьому, позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та визнано винним у завданні збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 .
Проте суд наголошує, що позивачем у поданій позовній заяві не зазначено реквізитів наказу командира військової частини НОМЕР_1 , зокрема, його дати, яким встановлено факт вини відповідача у завданні збитків державі.
Суд зазначає, що відсутність вказаної інформації унеможливлює суд встановити дату, з якої слід обчислювати строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідченої копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та визнано винним у завданні збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 . При цьому, в разі пропуску місячного строку звернення до суду, позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на зміст прохальної частини позовної заяви позивач заявив 1 вимогу майнового характеру, судовий збір за яку складає 3028,00 грн.
Суд встановив, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за реквізитами Полтавського окружного адміністративного суду.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. за реквізитами Одеського окружного адміністративного суду:
- ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
-Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
-Рахунок отримувача UA468999980313171206084015756
-Код класифікації доходів бюджету 22030101
-Призначення платежу: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду: належним чином засвідченої копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 , яким відповідача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та визнано винним у завданні збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 та в разі пропуску місячного строку звернення до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску, оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. за реквізитами Одеського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171 КАС України, суд -
Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо не належить до оскарження.
Суддя О.Я. Бойко