про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/9/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ГУ ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.05.2024 р. №0161642-2410-1116-UA35080030000042560.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27.01.2022 р. у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 р. №0161642-2410-1116-UA35080030000042560. Враховуючи той факт, що позивачем не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), строк позовної давності щодо оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення розпочався 14.05.2024 р. та сплинув 14.11.2024 р., натомість позовна заява подана до відділення поштового зв'язку 30.12.2024 р., тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При зверненні до суду позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для його поновлення.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 р. №4059-IX установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Зважаючи на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, при цьому 1% майнових вимог становить 323,84 грн (32 384,45 грн х 1%), тобто менше ніж законодавчо встановлений мінімальний розмір судового збору для адміністративного позову майнового характеру поданого фізичною особою - 1 211,20 грн, а тому за позовну вимогу майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на ч.2, 5 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених норм додані до позову копії не засвідчені належним чином, оскільки не містять дати засвідчення копій, а тому необхідно надати належним чином засвідчені копії додатків до позову для суду та для відповідача.
Окрім того, згідно з п.п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищевказаної норми закону представником позивача не зазначено у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву в частині зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, а також підтверджуючих доказів; доказів сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн на рахунок UA188999980313131206084011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101; належним чином засвідчених копій додатків до позову для суду та для відповідача; уточненої позовної заяви в частині зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ