про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/8313/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: ГУ ДПС у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області про:
- визнання недійсним та скасування наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 31.10.2023 р. №1276-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 »;
- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2024 р. №0000/797/2404, від 23.01.2024 р. №0000/800/2404; від 23.01.2024 р. за №0000/808/2404; від 23.01.2024 р. за №0000/802/2404; від 23.01.2024 р. за №0000/795/2404, від 23.01.2024 р. за №0000/804/2404.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З огляду на ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
В порушення зазначених норм позивачем надано до позовної заяви копію акта від 11.12.2023 р. №9972/11-28-24-04/ НОМЕР_1 , яка є не придатною для читання, а тому позивачу необхідно надати до суду належним чином завірену та придатну для читання копію акта від 11.12.2023 р. №9972/11-28-24-04/2109012192.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27.01.2022 р. у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) Верховний Суд зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Судова палата зазначила, що стаття 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Однак, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Позивачем оскаржуються наказ від 31.10.2023 р. №1276-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та податкові повідомлення-рішення №0000/797/2404, №0000/800/2404, за №0000/808/2404, №0000/802/2404, №0000/795/2404, №0000/804/2404 від 23.01.2024 р.
Стосовно наказу від 31.10.2023 р. №1276-п перебіг строку звернення до суду розпочався 01.11.2023 р. і сплинув 01.05.2024 р., а щодо податкових повідомлень-рішень №0000/797/2404, №0000/800/2404, за №0000/808/2404, №0000/802/2404, №0000/795/2404, №0000/804/2404 від 23.01.2024 р. розпочався 25.01.2024 р., а сплинув 25.07.2024 р.
Натомість позовна заява подана до суду 26.12.2024 р., тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Представником позивача одночасно із позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що про існування оскаржуваних наказу та податкових повідомлень-рішень позивач дізнався при отриманні позовної заяви від ГУ ДПС у Кіровоградській області про стягнення податкового боргу, так як останній наразі не здійснює підприємницької діяльності та перебуває на пенсії. Представник позивача також зазначила, що бухгалтер, який перебував у трудових відносинах з позивачем, з початком війни в України, залишила країну та перебувала за кордоном, у зв'язку з чим позивач не міг зібрати необхідний пакет документів для звернення до суду. Окрім того, представник позивача, із посиланням на практику Європейського суду з прав людини, зазначила, що в умовах воєнного стану за духом права у суду є всі підстави для поновлення строку.
Суддя враховує, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Оцінюючи поважність підстав, зазначених у клопотанні представника позивача, суддя враховує, що позивачем оскаржується наказ ГУ ДПС у Кіровоградській області від 31.10.2023 р. №1276-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ». На підставі зазначеної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області у період з 14.11.2023 р. по 04.2023 р. було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, таким чином позивач не міг бути необізнаним про існування оскаржуваного наказу про призначення такої перевірки. Окрім того, зважаючи на те, що позивач був обізнаний про проведення перевірки він міг бути обізнаним і про результати такої перевірки та рішення прийняті за її наслідків. Не бажання платника податків одержувати акт перевірки та винесені податкові-повідомлення-рішення, за умови, що такий платник податків достеменно знав про проведення перевірки, не може розцінюватися як поважна підстава для поновлення строку звернення до суду щодо оскаржування податкових повідомлень-рішень.
Виїзд бухгалтера внаслідок воєнних дій та, як наслідок, неможливість збору документів для звернення до суду не розцінюється судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду, оскільки перевірка проводилася після введення в Україні воєнного стану. Більш того, позивач не був позбавлений права звернутися за допомогою до інших фахівців.
Окрім того, саме по собі введення воєнного стану в України в зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку звернення до суду.
На підставі викладеного, зазначені представником позивача обставини, суддя не розцінює як поважні, у зв'язку з чим позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку
Згідно з п.п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позов подано фізичною особою ОСОБА_1 , натомість позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення винесені відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а тому позовна заява підлягає уточненню в частині суб'єктного статусу позивача.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З огляду на пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 р. №4059-IX установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Позовна заява подана в електронній формі. Зважаючи на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру на суму 7 120 132,75 грн та позовні вимоги немайнового характеру. При цьому 1% майнових вимог становить 71 201,32 грн, (7 120 132,75 грн х 1%), тобто більше ніж законодавчо встановлений максимальний розмір судового збору для адміністративного позову майнового характеру поданого фізичною особою - 15 140,20 грн, а тому за позовну вимогу майнового характеру з урахуванням коефіцієнту пониження, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 12 112,00 грн. Судовий збір за позовну вимогу становить 968,96 грн (1 211,20 грн х 0,8).
Отже, за позовну заяву підлягає сплаті судовий збір у розмірі 13 080,96 грн (12 112,20 грн + 968,96 грн). Натомість позивачем надано докази сплати судового збору у сумі 12 112,00 грн.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 968 96 грн (13 080,96 грн - 12 112,00 грн) на рахунок UA188999980313131206084011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: належним чином завіреної та придатної для читання копії акта від 11.12.2023 р. №9972/11-28-24-04/ НОМЕР_1 ; заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду, а також підтверджуючих доказів; уточненої позовної заяви в частині уточнення суб'єктного статусу позивача, а також копії уточненої позовної заяви для відповідача; доказів сплати судового збору у сумі 968,96 грн на рахунок UA188999980313131206084011567, отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача 37918230, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ