10 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/3336/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 в адміністративній справі №160/3336/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій позивач просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.01.2024 року стосовно того, що позивач, як військовозобов'язаний не підлягає зняттю з військового обліку за пп. 2 п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 року №1487 під час воєнного стану, з підстав того, що на даний час процедура зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на строк більше трьох місяців, під час воєнного стану, законодавством України не передбачена, викладеному у рішенні ІНФОРМАЦІЯ_2 №932 від 24.01.2024 року протиправними;
- скасувати рішення №932 від 24.01.2024 року про відмову у задоволенні заяви про зняття з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2024 року стосовно зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних як особу, яка вибула на строк більше трьох місяців за межі України відповідно до частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 по теперішній час, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 29.08.2019 року. Позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття його з військового обліку, у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон. Відповідач повідомив позивача про те, що позивач як військовозобов'язаний не підлягає зняттю з військового обліку за пп. 2 п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 року №1487 під час воєнного стану. В обґрунтування вказаної позиції відповідачем зазначено, що на даний час процедура зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на строк більше трьох місяців, під час воєнного стану, законодавством України не передбачена. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним, з огляду на те, що відсутність механізмів реалізації прав і свобод, нівелює сутність таких прав і свобод, оскільки призводить до того, що вони стають декларативними, а це є неприпустимим у правовій державі, внаслідок чого є безпідставним посилання відповідача на відсутність процедури зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на строк більше трьох місяців, під час воєнного стану.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 в адміністративній справі №160/3336/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що отримав позитивне рішення органу Головного управлінням ДМС у Дніпропетровській області про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання до Литви, тому у нього є законні підстави для зняття з військового обліку відповідно до вимог пп. 2 п.5 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 по теперішній час, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 29.08.2019 року.
17.01.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття з військового обліку з проханням зняти з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон.
Листом №932 від 24.01.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив про те, що позивач, як військовозобов'язаний не підлягає зняттю з військового обліку за пп. 2 п. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.53 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджених постановою КМ України від 30.12.2022 року №1487 під час воєнного стану. На даний час процедура зняття з військового обліку військовозобов'язаних для виїзду за кордон на строк більше трьох місяців, під час воєнного стану, законодавством України не передбачена.
Позивач не погоджуючись з відмовою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 7 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
З аналізу наведеної норми слідує, що для зняття військовозобов'язаного з військового обліку має існувати хоча б одна з підстав визначених пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-XII, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
В даному випадку, підставою для звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про зняття його з військового обліку слугувало отримання ним позитивного рішення від Головного Управління ДМС України у Дніпропетровській області про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Литви, про що позивач особисто зазначив у заяві.
Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення, відповідно до якого позивачу надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно його вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов'язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України». Тобто, право на зняття з обліку військовозобов'язаних мають особи які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
У свою чергу, частиною 4 статті 37 Закону №2232-XII у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на час виникнення спірних відносин) громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третьої цієї статті.
Наведені норми свідчать про те, що в період воєнного стану та оголошеної мобілізації, що мало місце у спірному випадку, військовозобов'язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, слід звернути увагу на те, що положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов'язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов'язаного на постійне проживання за кордон.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції , що у відповідача не існувало законних підстав для зняття позивача з військового обліку.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу і на те, що на момент розгляду цієї справи відбулися зміни в мобілізаційному законодавстві та норми статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зазнали змін в частині виключення можливості зняття з військового обліку для військовозобов'язаних, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не встановлено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 в адміністративній справі №160/3336/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов