09 січня 2025 рокум. Ужгород№ 380/22968/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника пзивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Керецман Надії Валеріївни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
1. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу.
12 листопада ухвалою Львівського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №380/22968/24 на розгляд Закарпатського окружного адміністративного суду.
02 грудня 2024 року надійшли до Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №380/22968/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи Закарпатського окружного адміністративного суду головуючим у справі було призначено суддю Іванчулинець Д.В.
03.12.2024 року головуючим суддею Іванчулинцем Д.В. було задоволено заяву судді Іванчулинця Д.В. про самовідвід та відведено суддю Іванчулинця Д. В. від розгляду справи №380/22968/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи Закарпатського окружного адміністративного суду головуючим у справі було визначено суддю Калинич Я.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.01.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява у якій останній просить здійснювати розгляд справи №380/22968/24 за правилами загального позовного провадження, а також просить викликати у судове засідання у якості свідків, для надання пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При вирішенні клопотання представника позивача про перехід в загальне позовне провадження, суд враховує таке.
Згідно з ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч.4 ст.257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 КАС України).
У свою чергу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 КАС України).
Зважаючи на приписи ст.12 КАС України й на те, що фактично відповідачем не обґрунтовано необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Між тим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника позивача про виклик та допит свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з частинами першою та другою статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 КАС України).
За правилами частин першої, другої статті 92 КАС України, заявляючи клопотання про допит свідків, учасник справи повинен зазначити обставини, щодо яких кожен з заявлених свідків міг дати показання, з метою перевірки судом наявності підстав для їх виклику в судове засідання. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Клопотання не містить належного обґрунтування для виклику та допиту перерахованих осіб як свідків, оскільки у ньому не вказано конкретних обставин, щодо яких кожен із них може дати показання.
Водночас необхідно зазначити, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися, для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Натомість на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
За змістом частини другої статті 72, частини першої статті 75 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи характер обставин, які належить встановити у справі з метою надання оцінки діям (рішенням) кожного з відповідачів (з приводу проходження позивачем медичного огляду військово-лікарською комісією на предмет придатності до військової служби, дотримання порядку призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації), суд виходить з того, що встановлення фактичних обставин у такому випадку має здійснюватися тими засобами доказування, які визначені законом (у цьому випадку обліковими документами (про перебування на військовому обліку: загальному, спеціальному), організаційно-розпорядчими документами щодо призову на військову службу та відправлення до місць проходження військової служби під час мобілізації, направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, постановою військово-лікарської комісії, оформленою довідкою, про встановлення ступеня придатності до військової служби, карткою обстеження та медичного огляду і т.п.).
Таким чином, з урахуванням предмета та підстав позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит свідків.
Окрім того, враховуючи те, що судовий розгляд справи вирішено здійснювати без виклику сторін, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про виклик свідків належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 49, 72, 65, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження про виклик та допит свідків - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяЯ. М. Калинич