Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
10 січня 2025 року Справа №200/7396/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.09.2023;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати підвищення пенсії позивачу на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.09.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.09.2024.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Встановлений позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви для надання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об'єктивно непереборними, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення у період з 01.09.2023 по 22.04.2024 року; докази порушеного його права на отримання щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. передбаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року з 01.07.2021 року, або ж надати уточнену позовну заяву, а саме в частині позовних вимог, з зазначенням вірної дати відповідно до наявних доказів щодо порушеного права на відповідну доплату у розмірі 2000 грн., з якої припинено нарахування та виплату цієї доплати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року було відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Представником позивача на виконання вимог ухвали суду 05.11.2024 на адресу суду була надана уточнена позовна заява та заява про поновлення строку звернення. З цього приводу судом було зауважено, що стосовно додержання строків звернення до суду в частині позовних вимог - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.09.2023, які стосуються періоду з 01.09.2023 по 22.04.2024 року буде розглянуто під час здійснення провадження по справі та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судового рішення по справі №400/6254/24 - відмовлено.
Проаналізувавши текст заяви про поновлення строку звернення, судом не встановлено жодної з поважних причин та підстав, які б унеможливлювали звернення позивача у відповідні строки, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд вже зазначав в своїй ухвалі від 28.10.2024, що згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19, в якій відступаючи від висновків про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальних спорах слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, Верховний Суд зазначив таке.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зауважує, що позивачу до його пенсії було встановлено відповідачем щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн. передбачену постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року з 01 липня 2021 року та після перерахунку пенсії проведеного відповідачем на виконання судового рішення по справі №200/5093/22 від 10.03.2023 року було припинено нарахування та виплату раніше призначеної доплати у розмірі 2000,00 грн. з 01.08.2023 року, що підтверджується наявними доказами в матеріалах позовної заяви.
Таким чином, звертаючись до суду, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року з 01.08.2023 року та як похідна вимога, просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити саме з цієї дати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій перерахунку пенсії позивача та наявних відповідей відповідача, суд встановив, що відповідачем щомісячну доплату передбачену постановою КМУ №713 було встановлено первинно у розмірі 2000,00 грн. до основного розміру пенсії з 01.07.2021 року та з 01.09.2023 було припинено після проведеного перерахунку його пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5093/22.
Таким чином, правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли вже з 01.09.2023 року, оскільки у серпні 2023 року було відповідачем припинено нарахування та виплату цієї щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. щомісячно.
З урахуванням наведеного, вже 01.03.2024 скінчився шестимісячний строк для звернення до суду з позовом в цій частині позовних вимог.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач лише у вересні 2024 року виявив належну зацікавленість та вчинив активні дії щодо отримання відповідної щомісячної доплати у сумі саме 2000,00 грн. передбаченої постановою КМУ №713 від 14.07.2021 року до основного розміру пенсії та просить перерахувати та виплатити щомісячну доплату з дати припинення 01.08.2023 року.
При цьому, позов поданий до суду 22.10.2024, тобто з порушенням встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення.
Відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №240/27663/23 від 21.02.2024, в якій зазначено: - «З урахуванням наведеного колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача від 11.04.2023, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Так, про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.09.2022 останньому не могло не бути відомо принаймні з жовтня 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за вересень 2022 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до квітня 2023 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Судовою колегією враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Таким чином, з'ясування, за твердженням позивача, лише у квітні 2023 року причин невиплати з 01.09.2022 доплати до пенсії не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом й у постанові від 21.10.2021 у справі № 460/858/20.
Колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин подання позивачем у вересні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з вересня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн з 01.09.2021, а з цим позовом звернувся лише 22.09.2023, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на 2 000 грн менше та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 01.09.2021 по 21.03.2023.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначених висновків Верховного Суду та з урахуванням них, суд зауважує позивачу, що в частині його позовних вимог за період з 01.09.2023 по 22.04.2024 року ним було пропущено строк звернення з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Також необхідно зауважити, що відповідно до змісту положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи законні інтереси, повинна подати відповідну позовну заяву у визначений законодавством строк, а у випадку його пропуску з поважних причин - в найкоротший час після того, як відпали обставини, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк з поважних причин.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач до суду не надав та не зазначив, оскільки зазначені ним підстави пропуску строку звернення у заяві про усунення недоліків по суті дублюють раніше вже зазначене ним в позовній заяві, тільки у більш розширеному вигляді.
Додатково суд зауважує, що відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду по справі №460/19702/23 від 08.08.2024, в якій зазначено, що: - «28. Про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії з 01.07.2022 останньому не могло не бути відомо принаймні з серпня 2022 року, тобто з моменту отримання пенсії за липень 2022 року. У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру пенсії та відповідної доплати позивачем не надано.
29. Судовою колегією враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
30. Наведені позивачем у його заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки, як вже було наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
31. Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 03.07.2024 у справі №400/14847/23.
32. Верховний Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
33. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
34. За таких обставин подання позивачем у серпні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з липня 2022 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
35. З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2022, а з цим позовом звернувся лише 18.08.2023, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2022 по 18.02.2023.
36. Доводи касаційної скарги з приводу неможливості реалізації положень статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо права на перерахунок пенсії Суд відхиляє з огляду на таке.
37. Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
38. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
39. Таким чином, частина 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширює свою дію виключно на випадки здійснення перерахунку пенсій внаслідок підвищення грошового забезпечення особам, на які поширює свою дію вказаний закон. При цьому, такий перерахунок має бути протиправно не проведений пенсійним органом на підставі відповідних довідок, виданих уповноваженими органами.
40. Проте спірна доплата не є складовою грошового забезпечення, тому до цих правовідносин положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не застосовуються.
41. Нерелевантним є покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, з огляду на те, що такі висновки постановлені за інших фактичних обставин, оскільки у вказаній справі правовідносини виникли щодо складання та надання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення особи для перерахунку пенсії.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд не вбачає підстав для відступу від висновків викладених в вищезазначеній постанові Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строком, позовну заяву в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.09.2023 по 22.04.2024 року, та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити позивачу з 01.09.2023 по 22.04.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, необхідно повернути позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись 122, 123, 169, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення цього строку в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.09.2023 по 22.04.2024 року, та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити позивачу з 01.09.2023 по 22.04.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум - відмовити та як наслідок визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду у цій частині позовних вимог.
Повернути ОСОБА_1 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу без урахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.09.2023 по 22.04.2024 року, та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити позивачу з 01.09.2023 по 22.04.2024 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець