Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/75/25
Провадження №: 1-кп/332/319/25
10 січня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2024 за № 12024082030000747, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Інших клопотань, у тому числі про колегіальний розгляд справи, не заявляли.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду з таких підстав. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Запоріжжя, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 14.01.2025, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з підстави незгоди з пред'явленим обвинуваченням. Захисник адвокат ОСОБА_5 зазначив про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу - домашнього арешту.
Потерпіла у судове засідання не з'явилася, про дату та час підготовчого судового засідання повідомлялася належним чином.
З урахуванням думки сторін кримінального провадження, беручи до уваги, що неприбуття потерпілої не перешкоджає проведенню підготовчого засідання у кримінальному провадженні, судом ухвалено провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілої.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.
Як передбачено ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог статей 177, 178 КПК підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
За змістом ч. 3 ст. 199 КПК підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя підозрюваному ОСОБА_4 був продовжений строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме, по 14.01.2025 включно.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд не виходить з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.
Так, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні даного виду запобіжного заходу відносно обвинуваченого, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, що віднесено законодавцем до категорії особливо тяжких злочинів.
Обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, також підтверджується поведінкою обвинуваченого, оскільки останній після вчинення ним злочину самостійно не звернувся до правоохоронних органів, що по своїй суті є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів.
Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, підтверджується тим, що обвинувачений, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, буде мешкати у безпосередній близькості зі свідками даного злочину та підтримувати з ними спілкування, так як він добре знайомий з даними особами. Тому ОСОБА_4 у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, що сприятиме перешкоджанню здійснення судового розгляду, оскільки на даний час розгляд справи судом ще не розпочатий.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а так само й покарання, яке може бути призначено, з урахуванням особи обвинуваченого, наявності доведених ризиків, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства, у цьому випадку зможе попередити встановлені під час обрання слідчим суддею запобіжного заходу ризики.
У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого і продовження раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати та не зменшились, крім того, підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється розмір застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
КПК України імперативно визначив межі розміру застави, яка може бути призначена в залежності від кваліфікації і тяжкості кримінального правопорушення.
У відповідності до положень статті 182 КПК України розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу обвинуваченого впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.
Зважаючи на природу злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , необхідність забезпечення запобігання спробам переховуватися від суду, впливати на свідків, беручи до уваги майновий стан обвинуваченого, який немає доходів, є власником земельного паю, є спадкоємцем після померлої матері, до спадкової маси після смерті якої входить будинок, що розташований у селі Михайло-Лукашево Запорізького району Запорізької області, суд вважає, що розмір застави на рівні 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600,00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 коп. забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372, 376 КПК України,
постановив:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12024082030000747 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Судовий розгляд провести 17 січня 2025 року об 11 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у судовій залі приміщення Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Симчича, 65.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, потерпілого.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 10 березня 2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний захід у виді застави у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600,00 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.
У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику, потерпілому.
Ухвала суду в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 10 січня 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
Суддя ОСОБА_1