Справа №760/373/25
1-кс/760/1342/25
10.01.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 25 клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000007 від 05.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000007 від 05.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання слідчого мотивоване тим, що Слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000007 від 05.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.12.2024, у невстановленого досудовим розслідуванням громадянина, який представився ОСОБА_6 , якому достовірно відомо про збройний напад Російської Федерації на Україну, будучи негативно налаштованим стосовно держави Україна, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, виник злочинний умисел на організацію вчинення перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в.т.ч. і шляхом підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.12.2024, невідомий громадянин, який представився ОСОБА_6 , спланував досягнути поставленої мети за рахунок підшуковування та надання завдань особам з числа громадян України, здатним вчиняти протиправні діяння на території України, зокрема міста Києва, а також організував оплату за виконання на території України підпалів транспортних засобів Збройних Сил України та інших військових формувань.
Переслідуючи вказаний злочинний умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.12.2024, невідомий громадянин, який представився ОСОБА_6 , зв'язався з громадянином України ОСОБА_5 у мессенджері «Telegram» та запропонував останньому за винагороду, у розмірі еквівалентній 1000 доларів США, здійснити підпал автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань.
Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.01.2025, громадянин України ОСОБА_5 , порадившись із своїм товаришем ОСОБА_7 , якому розповів усі особливості вчинення підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, усвідомлюючи протиправність вказаних дій, погодився на вказану пропозицію невстановленого громадянина, який представився ОСОБА_6 , після чого останній детально проконсультував ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , щодо алгоритму дій для успішного вчинення такого підпалу, які у зв'язку з цим зобов'язані були: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля та місцевості його знаходження, переслати вказані фото/відеоматеріали, невстановленому чоловіку, який представився ОСОБА_6 , та отримати від нього подальші рекомендації щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксації його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після його вчинення.
Крім того, з метою організації оплати за вчинення на території м. Києва підпалу автомобіля Збройних Сил України та інших військових формувань, невстановлений громадянин, який представився ОСОБА_6 , здійснив перерахунок грошових коштів на розрахункові рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , як оплату частини обумовленої суми винагороди та витрати на підготовку підпалу військового автомобіля, на загальну суму 9 000 грн.
При цьому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було достовірно відомо про наслідки вчинення такого підпалу, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надалі, переслідуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 відшукали військовий автомобіль «Mitsubishi L200» з номерним знаком НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває у користуванні військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_8 , та використовуючи власний мобільний телефон «Moto g32» IMEI: НОМЕР_3 IME2: НОМЕР_4 ОСОБА_5 04.01.2024 близько 13 години 00 хвилин здійснив відеозапис вказаного авто на місцевості, і використовуючи мессенджер «Телеграм», направив відзняте відео з зображенням даного авто, невстановленому чоловіку, який представився ОСОБА_6 . Останній переконавшись, що вказане авто може належати Збройним Силам України чи іншим військовим формуванням дав вказівку ОСОБА_5 спалити його.
Після чого, ОСОБА_5 , переслідуючи свій злочинний умисел, направлений на підпал транспортного засобу Збройних Сил України та інших військових формувань, перебуваючи у АДРЕСА_2 , 04.01.2025 о 14:08:47 год., придбав дві пляшки «Розчинника Уай-Спірит-АС Хімекспрес 1 л».
В подальшому, 05.01.2025 близько 00 годин 30 хвилин, на виконання вказівки невстановленого чоловіка, який представився ОСОБА_6 , та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_5 , розуміючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, облив розчинником Уай-Спірит-АС автомобіль «Mitsubishi L200» з номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: м. Київ, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 10, та здійснив його підпал.
У той же час, 05.01.2025 близько 00 годин 30 хвилин, на виконання вказівки невстановленого чоловіка, який представився ОСОБА_6 , та переслідуючи спільний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_7 здійснив відеозапис вказаного підпалу авто, використовуючи власний мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» (ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ), та використовуючи мессенджер «Телеграм», відправив відзняті відео з підпалом вказаного авто, невстановленому чоловіку, який представився ОСОБА_6 .
05.01.2025 ОСОБА_7 був затриманий органом досудового розслідування, в порядку ст. 208 КПК України. В ході затримання у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ; 2) сім-карта НОМЕР_7 ; 3) банківська карта ОСОБА_9 НОМЕР_8 ; 4) банківська карта monobank НОМЕР_9 ; 5) банківська карта ПриватБанк «Універсальна» НОМЕР_10 ; 6) банківська карта ПриватБанк «Для виплат» НОМЕР_11 ; 7) куртка чорного кольору (бувша у вжитку); 8) баф чорного кольору.
06.01.2025 вказані речі постановою слідчого були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.
Представник власника майна не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши пояснення слідчого, представника власника майна, беручи до уваги думку представника власника майна, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, додані до клопотання слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є тимчасовий доступ до речей та документів.
Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Так, слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000007 від 05.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
05.01.2025 ОСОБА_7 був затриманий органом досудового розслідування, в порядку ст. 208 КПК України. В ході затримання у ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: 1) мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ; 2) сім-карта НОМЕР_7 ; 3) банківська карта Sense bank НОМЕР_8 ; 4) банківська карта monobank НОМЕР_9 ; 5) банківська карта ПриватБанк «Універсальна» НОМЕР_10 ; 6) банківська карта ПриватБанк «Для виплат» НОМЕР_11 ; 7) куртка чорного кольору (бувша у вжитку); 8) баф чорного кольору.
06.01.2025 вказані речі постановою слідчого були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчим суддею були досліджені додані до клопотання прокурора матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Таким чином, проаналізувавши подані до суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також те, що вилучені в ході обшуку речі та документи можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
А отже вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для арешту вказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, - задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №22025101110000007, вилучене 05.01.2025 у затриманого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
1) мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13» ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ;
2) сім-карта НОМЕР_7 ;
3) банківська карта Sense bank НОМЕР_8 ;
4) банківська карта monobank НОМЕР_9 ;
5) банківська карта ПриватБанк «Універсальна» НОМЕР_10 ;
6) банківська карта ПриватБанк «Для виплат» НОМЕР_11 ;
7) куртка чорного кольору (бувша у вжитку);
8) баф чорного кольору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1