СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/26766/24
пр. № 3/759/255/25
09 січня 2025 року
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР1 №182788 від 26.11.2024 р., ОСОБА_1 22 листопада 2024 р. о 12 год. 15 хв., по вул. Тулузи, 3 Б у м. Києві, керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Харченко С.В. просив закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовуючи це тим, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку із чим він вважається недійсним. На думку захисника, під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським було введено в оману ОСОБА_1 шляхом надання йому недостовірної інформації про те, якщо останній відмовиться від огляду, то для суду його стан сп'яніння буде не встановлений. При цьому працівник поліції не повідомив ОСОБА_1 , що пройти огляд на стан сп'яніння є його обов'язком, а не правом. Саме введення в оману працівниками поліції ОСОБА_1 призвели до складання протоколу відносно останнього.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Не дивлячись на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 26.11.2024 року серії ЕПР1 № 182788, зафіксовано факт керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Крім того, будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Крім цього, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння підтверджується направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім цього, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, відповідно до яких ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження огляду.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.
Суд встановив, що достатніх доказів того, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння немає, однак беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ