Справа 522/19202/24
Провадження 3/522/504/25
09.01.2025 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2024 серії ЕПР1 №156742 - 22.10.2024 о 23:27, м. Одеса, Приморський район, на перехресті рівнозначних доріг вул. Олександра Кутузакія (Ленінградська) та вул. Косвена, водій ОСОБА_1 керуючи т/з Kia Cerato, д.н.з. НОМЕР_1 виїхав на перехрестя з другорядної дороги позначеної дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» та не надав переваги у русі службовому т/з Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі (знак 2.3 «Головна дорога»), чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: різко змінити швидкість, напрямок руху, чим порушив вимоги п. 16.11, 2.3. «д» Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 у встановленому порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки - не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, справу розглянуто за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись судом лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Частиною 5 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Частинами 1, 2, 3, 4 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за:
- перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками;
- порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди;
- ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху;
- перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Так, у вину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п. 16.11 ПДР згідно з яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, а також п. 2.3. «д» ПДР, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Разом з цим, вивченням матеріалів встановлено, що жодних доказі на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали - не міcтять.
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись самостійним, беззаперечним та достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Обставини викладені в ньому повинні бути підтвердженні іншими належними, допустимими та достовірними доказами, які б доводили винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приходжу до висновку про відсутність у матеріалах справи достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 247, 251, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.В. Іоніді