10 січня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2024 року, -
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 25.11.2024 року подання провідного інспектора Вижницького районного сектору № 1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_7 , - задоволено.
Звільнено засуджену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.05.2024 року за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, КК на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, - у зв'язку з усуненням караності діяння.
Роз'яснено засудженій, що від покарання або його частини, що їх особа законно відбула на підставі вищевказаного вироку суду до декриміналізації злочину, вона не може бути звільнена, а понесені особою правообмеження у цьому разі не підлягають відшкодуванню чи компенсації.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить оскаржувану ухвалу скасувати частково та ухвалити нову ухвалу, якою ОСОБА_8 необхідно вважати засудженою вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України із призначенням покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню.
ЄУНСС: 713/1388/24 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
НП: 11-кп/822/36/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Стверджує, що Закон про декриміналізацію крадіжки не підлягав застосуванню у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Вважає, що засуджену ОСОБА_8 необхідно вважати засудженою вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України із призначенням покарання у виді обмеження волі на строк один рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
В судове засідання засуджена ОСОБА_8 , та представник Вижницького РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, до апеляційного суду не з'явилися, при цьому, від представника Вижницького РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд даного судового провадження без її участі, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає подальшому судовому розгляду.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, позицію прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану апеляційну скаргу із підстав, які наведені у ній, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Приписами ч. 1 ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що вона частково відповідає вказаним вимогам.
Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що провідний інспектор Вижницького РС № 1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_7 звернувся до районного суду з поданням у якому посилаючись на п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України, просив вирішити питання про приведення у відповідність вироку Вижницького районного суду від 19.04.2024 року відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, а саме вирішити питання про звільнення ОСОБА_8 від покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду від 27.05.2024 року.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції вважав, що засуджена ОСОБА_8 підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком суду, оскільки кримінальна караність вчиненого засудженою діяння, що мало місце 09.02.2024 року, законом усунена.
При цьому, вироком Вижницького районного суду від 19.04.2024 року ОСОБА_8 було засуджено за вчинення двох кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена різними статтями КК України, а тому суд призначив покарання окремо за кожне кримінальне правопорушення, а потім остаточно призначив його за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на підставі ч.1 ст. 70 КК України.
Водночас, ухвалюючи зазначене судове рішення, місцевим судом було безпідставно звільнено засуджену ОСОБА_8 від призначеного покарання за вироком Вижницького районного суду від 19.04.2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки караність за вчинення даного діяння Законом № 3886-IX не усунена.
Таким чином, враховуючи вищенаведене місцевий суд дійшов неправильного висновку про застосування до засудженої положень ч. 2 ст. 74, ст. 5 КК України у зв'язку з набуттям чинності Закону України № 3886-IX та ухвалив незаконне рішення про звільнення засудженої від призначеного покарання за вироком Вижницького районного суду від 19.04.2024 року за ч. 1 ст. 357 КК України, чим допустив порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню.
Відтак, ухвала суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, яка є імперативною, щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.
Окрім того, апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги враховує висновки, викладені у постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21) об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, у якій сформульовано висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України, з урахуванням положень Закону № 3886-IX, відповідно до якого «питання, що виникають у кримінальних провадженням у зв'язку з набуттям чинності Законом№ 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченим для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Також Верховним судом звернуто увагу на те, що питання, які вирішуються судом під час виконання вироків, визначені статтею 537 КПК. У ході виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право, зокрема, вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами другою і третьою статті 74 КК (пункт 13 частини першої статті 537 КПК). Відповідно до частини другої статті 74 КК особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Отже, на стадії виконання вироку суд, відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК, має право вирішувати питання про звільнення від покарання у зв'язку з набранням чинності Законом № 3886-IX та про пом'якшення покарання шляхом визначення після застосування цього Закону розміру покарання, яке необхідно відбувати засудженому, якщо вирок стосується сукупності злочинів чи сукупності вироків.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що має місце в даному випадку.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду знаходить підстави для скасування оскаржуваної ухвали, з ухваленням нової ухвали, як про те зазначає в апеляційній скарзі прокурор.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 листопада 2024 року, якою задоволено подання провідного інспектора Вижницького районного сектору № 1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_7 та звільнено засуджену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.05.2024 року за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст.185 КК на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання провідного інспектора Вижницького районного сектору № 1 Філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області ОСОБА_7 про приведення судового рішення у відповідність до вимог діючого законодавства.
Звільнити засуджену ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.05.2024 року за ч. 4 ст. 185, КК на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, - у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Виключити з вироку Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.05.2024 року посилання на ч. 1 ст. 70 КК України.
В решті вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 27.05.2024 року щодо засудження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік та звільнення останньої від відбування призначеного покарання у виді одного року обмеження волі, з випробуванням, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину та виконає, відповідно до ст. 76 КК України покладені на неї судом обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді:
____________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3