9 січня 2025 року м. Чернівці
справа № 727/6019/24
провадження №22-ц/822/15/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 8 жовтня 2024 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: МКП «Чернівцітеплокомуненерго», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний виконавець Доготар М.В., про визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанов,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою про визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанов.
Скаргу обґрунтовано наступним. 08 лютого 2024 року Шевченківським районним судом м.Чернівців у справі №727/12153/23, провадження №2/727/224/24 за позовом МКП «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалено заочне рішення, яким, позов задоволено та стягнуто заборгованість та судові витрати. ОСОБА_3 подано заяву про скасування заочного рішення, яка ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 16 квітня 2024 року задоволена, заочне рішення від 08 лютого 2024 року скасовано.
27.03.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготар М.В. були винесені постанови, а саме: постанова про відкриття ВП №74564167 від 27.03.2024р., постанова про арешт коштів боржника ВП №74564167 від 27.03.2024р. Вищевказані постанови отримані представником ОСОБА_1 31.05.2024р.
Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику не направлялась, а відтак боржник не був повідомлений про відкриття ВП, матеріали ВП не містять доказів направлення постанови боржнику. При самостійному примусовому виконанні приватним виконавцем арештований повністю поточний рахунок військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , на який зараховується грошове забезпечення.
А тому вважає, що оскаржувані постанови винесені з порушенням встановленого законом порядку, без належного інформування боржника та виконані за рахунок грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України, а відтак підлягають оскарженню та скасуванню.
Просив визнати причини пропуску строку подання скарги поважними та поновити такий строк, оскільки представник боржника 31.05.2024р. ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження, а тому дана скарга подана 10.06.2024р. в межах передбаченого законом 10-ти денного строку.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 8 жовтня 2024 року відмовлено представнику заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні заяви про поновлення строку на подання скарги.
Скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересовані особи : МКП «Чернівцітеплокомуненерго», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний виконавець Доготар М.В., про визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанов - залишено без розгляду.
Роз'яснено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 8 жовтня 2024 року скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування доводів зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 знаходиться на службі в ЗСУ і фактично був позбавлений можливості відслідковувати поштову кореспонденцію за адресою своєї реєстрації. Подання заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення не свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про вчинення процесуальних дій заявником.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що Шевченківським районним судом м.Чернівців 12.03.2024р. видано виконавчий лист №727/12153/23 про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 13421,01грн. та судового збору в сумі 2684,00грн., в рівних частках по 894,666грн. з кожного. Адресою проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 (а.с. 90).
27.03.2024р. приватним виконавцем, за заявою стягувача про відкриття виконавчого провадження №40 від 20.03.2024 р.(а.с. 89) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74564167 від 27.03.2024р. щодо ОСОБА_1 (а.с. 91) та постанову про арешт коштів боржника ВП №74564167 від 27.03.2024 р. (а.с. 94).
Листами приватного виконавця Доготаря М.В. від 27.03.2024р. направлено до відома ОСОБА_1 вищевказані постанови, що підтверджується копією реєстру на відправку рекомендованих листів список №27.03.2024, номер відправлення 0600903669761 (а.с. 36).
Згідно з інформацією з довідки «Укрпошти» від 27.03.2024р. приватний виконавець Доготар М.В. направив ОСОБА_1 лист за адресою АДРЕСА_1 , однак даний лист повернувся без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (зв.а.с. 141).
Матеріали справи не містять відповіді «Укрпошти» на адвокатський запит Полонського О.Ю. від 24.09.2024 р. (а.с. 168) щодо розбіжностей у конвертах з трек-номером 0600903669761, а саме різні дати та адресати (а.с. 170-171).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 367 ЦПК України, переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником не наведено, а судом не встановлено наявності поважних причин пропуску боржником строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення скарги без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (частина перша статті 447 ЦПК України).
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20, від 11 жовтня 2023 року у справі № 354/357/21.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з положеннями ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
З матеріалів справи вбачається, що листом приватного виконавця Доготаря М.В. від 27.03.2024р. направлено на адресу ОСОБА_1 постанови виконавчого провадження, що підтверджується копією реєстру на відправку рекомендованих листів список №27.03.2024 (а.с. 140).
Згідно інформації з довідки «Укрпошти» від 27.03.2024р. приватний виконавець Доготар М.В. направив ОСОБА_1 лист за адресою АДРЕСА_1 , однак даний лист повернувся без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (зв.а.с. 141).
У ч. 1 ст. 28 Закону передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виходячи з аналізу вказаних норм, боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
Разом з тим, порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте не направлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Отже, боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й установити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово вказував, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Звертаючись зі скаргою, представник скаржника заявив клопотання про поновлення строків для подання скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 знаходиться на службі в ЗСУ, а вищевказані постанови виконавчого провадження отримані представником ОСОБА_1 31.05.2024р.
Відмовляючи в поновленні строку на оскарження, суд першої інстанції посилався на те, що боржником не наведено, а судом не встановлено наявності поважних причин пропуску боржником строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця.
При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на ті обставини, що заявник знаходиться на службі в ЗСУ, є учасником бойових дій, що підтверджується копією довідки - форма 5, копією посвідчення учасника бойових дій, і як зазначає його представник, постійно перебуває на східному напрямку і дізнався про виконавче провадження коли приватним виконавцем був арештований повністю поточний рахунок військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , на який зараховується грошове забезпечення.
Колегія суддів вважає, що вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення до суду з поважних причин та однозначно є підставою для поновлення цього строку.
Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду за захистом своїх прав із позовними заявами, скаргами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 8 жовтня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.Н. Лисак